Скотомогильник або худобомогильник — місце для довготривалого поховання трупів сільськогосподарських та домашніх тварин, що загинули від епізоотії (або забитих для запобігання її розповсюдженню). Особливий статус охорони та обліку мають поховання з сибірською виразкою.
В деяких країнах поховання трупів тварин у землю заборонено, їх утилізацію та знищення здійснюють на ветеринарно-санітарних заводах шляхом переробки в м'ясо-кісткове борошно або знищуються (спалюванням або похованням), залежно від висновку ветеринарного спеціаліста і відповідно до нормативних документів.
На топографічних картах місця скотомогильників вказуються спеціальними умовними знаками. Нормативи будівництва скотомогильника За санітарними вимогами скотомогильник повинен бути розташований на відстані не менше 1000 метрів від житлових, тваринницьких (у тому числі і птахівницьких) будівель, скотопрогінних трактів, проїжджих доріг, річок, ставків та інших водойм.
Площа під будівництво не менше 600 м², на сухому піднесеному місці не ближче 1 км від інших будівель, водойм та населених пунктів, обноситься глухим парканом заввишки не менше 2 м. З внутрішньої сторони паркану виривають рів завглибшки 1,4 м та шириною 1,5 м, з вийнятого ґрунту роблять вал, через рів перекидають міст. Глибина ґрунтових вод на ділянці має бути не менше 2 м. На території скотомогильника будують одну або кілька біотермічних ям — спеціальних споруд (розмір 3,0: 3,0 м; глибина 9-10 м) для знезараження біологічних відходів. Стіни ями зводять з червоної цегли або інших волого- та термостійких матеріалів, виводять вище рівня землі на 40 см і штукатурять бетонним розчином. На дно укладають шар щебеню та завалюють бетоном. Перекриття — двошарові, між шарами закладають утеплювач, в центрі залишають отвір, що щільно закривається кришкою. З ями виводять витяжну трубу, над ямою будують навіс. При розкладанні біологічного субстрату через 20 днів створюється температура 65-70 ° C, що забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів . Повторне використання біотермічної ями дозволяється через 2 роки після останнього закидання та за умови відсутності збудників сибірки у наявних залишках.
Місце для скотомогильника вибирається за вимогами нормативних документів та узгоджується з органами місцевої адміністрації за поданням організації державної ветеринарної служби, узгодженим з центром санітарно-епідеміологічного нагляду.
Див. також
Біотермічна яма — спеціальна споруда для знезараження трупів тварин біотермічним шляхом. Кладовище для домашніх тварин Цвинтар собак
Примітки
Посилання
Федчун, М. І. (2013). Аналіз ефективності оздоровчих заходів проти лейкозу ВРХ в умовах СТОВ «Україна» Обухівського району Київської області.: «Скотомогильник необхідно обгородити парканом, висотою 2 м. Організувати замикання огородженої території. Перед вїздом на дану територію необхідно повісити табличку…» Байдевлятов, Ю. А. (2018). Підвищення ефективності вакцинопрофілактики інфекційного ринотрахеїту у корів шляхом застосування комбінованої добавки ЦЕДА-віт.: «Трупи загиблих тварин вивозяться за територію ферми на скотомогильник,…»
Література