Юрій Юрійович Гав'юк (27 вересня 1947, м. Рахів — 25 лютого 2020, м. Рахів) — український скульптор і художник. Член Національної спілки художників України. Почесний громадянин міст Рахів та Володимир. Батько скульптора Олександра Гав'юка.

Життєпис Народився 27 вересня 1947 року у місті Рахові на Закарпатті. Після закінчення у 1965 році Рахівської середньої школи Юрій Гав'юк вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва на відділ художнього скла (викладачі Еммануїл Мисько, Іван Самотос), де навчався у 1966—1971 роках.

По закінченню навчання та лав термінової військової служби митець працює у галузі скульптури, живопису та художнього скла. У 1972—1982 роках працював на склофірмі «Райдуга» у Львові. У 1975 році стає членом секції скульптури при Львівській спілці художників. У ті роки почав виготовляти творчі замовлення на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.

Юрій Гав'юк спеціалізувався на створенні скульптурних історичних образів. Зокрема, створив скульптурні образи Гуцула, воїна-афганця, Кобзаря, Володимира Великого, астронавта Юрія Кондратюка. Створив живописні серії «По Індії» (1990), «Карпати» (2000); «Село Верещаки» (1995), «Самотність», «На сіні» (обидві — 2002).

3 1989 року очолював культурно-духовне товариство Живої Етики імені Реріхів у Львові. Член редколегії журналу «Ґражда», розробив і втілив ідею Ґран-прі «Найкращому гуцульському музею» (напівфігура Довбуша на коні). Творчість Юрія Гав'юка високо цінують і громади населених пунктів, де встановлені численні роботи митця: так, у 1993 році він став почесним громадянином м. Володимир за творчий доробок для міста, а у 2007 році — рідного Рахова.

Учасник багатьох обласних, республіканських та міжнародних виставок. Твори Гав'юка Ю. Ю. перебувають у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Міжнародному центрі Реріхів у Москві, у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччини, Англії, Ізраїлю, США, Канади.

Помер 25 лютого 2020 року у місті Рахів.

Монументальні роботи Пам'ятники Пам'ятник усім загиблим у Другій світовій війні (с. Велика Ведмежка, Волинська область); Пам'ятник Тарасові Шевченку (м. Володимир, Волинська область, 1993); Пам'ятник жертвам сталінських репресій (м. Жовква, Львівська область, 1999); Пам'ятник Володимиру Великому (м. Болехів, Івано-Франківська область, 2000); Пам'ятник Степану Бандері (співавтор — скульптор Олександр Гав'юк; м. Мостиська, Львівська область, 2003); Погруддя Святослава та Юрія Реріхів для Міжнародного центру Реріхів (Москва, РФ, 2004); Пам'ятник Гуцулу (карбована мідь, м. Рахів, Закарпатська область, 2008); Пам'ятник Тарасові Шевченку (м. Рахів, Закарпатська область); Пам'ятник воїнам-афганцям (співавтор — скульптор Олександр Гав'юк; м. Рахів, Закарпатська область); Пам'ятник Володимиру Великому (співавтор — скульптор Олександр Гав'юк; м. Рахів, Закарпатська область); Пам'ятник Степану Бандері (співавтор — скульптор Олександр Гав'юк; не встановлений; м. Рахів, Закарпатська область); Скульптура Тараса Шевченка (Шевченківський гай, м. Львів).

Меморіальні таблиці Меморіальна таблиця на пошану єпископа УГКЦ Івана Маргітича (бронза, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, м. Рахів, Закарпатська область). Меморіальна таблиця видатному фтизіатру П. А. Поважному (бронза, вул. Устияновича, 14, м. Львів).

Примітки

Джерела та література