Шлюбний закон (одностатеві пари) 2013 року (ч. 30) () — закон парламенту Сполученого Королівства, яким було введено одностатеві шлюби в Англії та Уельсі.

Передумови прийняття закону

Цивільне партнерство було запроваджено у Сполученому Королівстві в 2004 році, що дозволило одностатевим парам і парам, в яких один із подружжя змінив стать, жити в юридично визнаних інтимних стосунках, подібних до шлюбу. Це також змушувало пари протилежної статі розірвати шлюб, якщо один або двоє з подружжя перенесли операцію зі зміни статі, або якщо хтось в парі не був визнаний в законі як чоловічого та жіночого ґендеру.

Після парламентських виборів 2010 року у вересні 2011 року міністр з питань рівності Лінн Фезерстоун розпочала консультацію щодо того, як запровадити цивільний шлюб для одностатевих пар в Англії та Уельсі. Консультації завершилися в червні 2012 року, а вже в грудні 2012 року новий міністр у справах жінок і рівності Марія Міллер оголосила, що уряд буде запроваджувати законодавство «протягом каденції цього парламенту» і що вона «працює над тим, щоб це відбувалося в рамках нинішньої Сесії парламенту». Законопроєкт про шлюб (одностатеві пари) був внесений до парламенту 24 січня 2013 року. Лідери трьох головних політичних партій у Сполученому Королівстві надали своїм членам вільне голосування в парламенті щодо цього закону, що означає, що від них не будуть вимагати, щоб вони голосували за чи проти.

Законопроєкт був схвалений багатьма людьми, включаючи благодійну кампанію яка бореться за права геїв, Stonewall. Організація «Лейбористські гуманісти» заявила, що «не існує достовірних етичних підстав» протистояти одностатевим шлюбам, а міністр у справах жінок і рівності Марія Міллер заявила Палаті громад, що ця пропозиція «зміцнить, а не послабить» інститут шлюбу.

Законопроєкт включав «чотири заборони», щоб захистити релігійні організації від примусу до одностатевих шлюбів.

Короткий зміст Закону Положення Зміст Статус Розділ 1 Узаконює одностатеві шлюби. Зберігає канонічне право Англіканської церкви, яке стверджує, що шлюб укладається лише між парами протилежної статі. Зазначається, що обов’язок священнослужителів урочисто укладати шлюби не поширюється на одностатеві шлюби. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 2 Забезпечує захист для окремих осіб та релігійних організацій, які вирішують «не брати участь» у урочистих одностатевих шлюбах, від будь-якої відповідальності, згідно з внесенням змін до Закону про рівність 2010 року. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 3 Вносить поправки до Закону про шлюб 1949 року, через оновлення списку шлюбів, які можна урочисто укласти без будь-якої "підписки": релігійні шлюби для пар протилежної статі тільки в РАЦС; цивільні шлюби для всіх пар у РАЦС; цивільні шлюби для всіх пар у затверджених приміщеннях, напр. готель; релігійні шлюби для пар протилежної статі між квакерами або юдеями; релігійні шлюби для пар протилежної статі, коли один партнер перебуває під вартою або утримується; цивільні шлюби для всіх пар, коли один партнер перебуває під арештом або перебуває під вартою; шлюби для пар протилежної статі в церкві або каплиці Англіканської церкви або Церкви в Уельсі. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.).Розділ 4 і Додаток 1. Встановлює процедуру, за якою релігійні організації (крім Англіканської церкви, Церкви в Уельсі, Квакерів та Єврейської релігії) можуть обирати чи брати участь в урочистих одностатевих шлюбах в релігійних будівлях. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 5 Встановлює процедуру, за допомогою якої квакери та юдаїзм можуть «вибрати участь» у урочистих одностатевих шлюбах. Встановлює процедуру, за якою релігійні організації (крім Англіканської церкви та Церкви в Уельсі) можуть урочисто укладати одностатеві шлюби, коли один або обидва партнери під домашнім арештом або утримуються під вартою. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 6 Встановлює порядок укладення одностатевих шлюбів у каплицях військово-морських, військових і військово-повітряних сил (крім шлюбів за обрядами Англіканської церкви або Церкви в Уельсі). Повністю чинний (з 3 червня 2014 року). Розділ 7 Вносить зміни до Закону про шлюб 1970 року, щоб Генеральний реєстратор міг дозволити релігійну церемонію шлюбу одностатевої пари, якщо відповідний керівний орган дав згоду на шлюби одностатевих пар. Генеральному реєстратору дозволяється узгоджувати шлюби, коли один з партнерів серйозно хворий та не очікується одужання. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 8 Встановлює порядок, за яким Церква в Уельсі може проводити урочисті одностатеві шлюби. Лорд-канцлер мав би ухвалити позив, Керівного органу Церкви в Уельсі що вирішив змінити закон, щоб дозволити одруження одностатевих пар відповідно до обрядів Церкви в Уельсі. Потім він повинен видати наказ про дозвіл Церкві в Уельсі укладати одностатеві шлюби. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 9 Встановлює процедуру, за допомогою якої пари в цивільному товаристві можуть перетворити своє цивільне партнерство на шлюб. Повністю чинний (з 10 грудня 2014). Розділ 10 і Додаток 2 Передбачає, що одностатеві шлюби, укладені за межами Сполученого Королівства, визнаються шлюбом в Англії та Уельсі. Передбачає, що одностатеві шлюби, укладені в Англії та Уельсі, будуть визнані цивільними партнерствами в Шотландії та Північній Ірландії. Повністю чинний (з 13 березня 2014 р.). Розділ 11 та додатки 3 і 4 Передбачає, що, за загальним правилом, шлюб має таку саму силу щодо одностатевих пар, як і по відношенню до пар протилежної статі згідно з англійським законодавством. Розкриває, як слід тлумачити англійське законодавство, щоб гарантувати, що одностатеві шлюби розглядаються так само, як і шлюби протилежної статі. Встановлює певні винятки із загального правила.Розділ 11 та Додаток 3 повністю діють (з 13 березня 2014 року). Додаток 4 майже повністю діє (з 13 березня по 10 грудня 2014 року) за одним винятком.Розділ 12 і Додаток 5 Внести зміни до Закону про визнання гендеру 2004 року, щоб дозволити продовжити існуючі шлюби, зареєстровані в Англії та Уельсі або за межами Сполученого Королівства, якщо одна або обидві сторони змінюють свою законну стать і обидві сторони бажають залишитися у шлюбі. Він також вносить зміни до Закону, щоб забезпечити продовження цивільного партнерства, коли обидві сторони одночасно змінюють свою стать і бажають залишитися у своєму цивільному партнерстві. Повністю чинний (з 10 грудня 2014). Розділ 13 і Додаток 6 Скасовує Закон про шлюб з іноземними громадянами 1892 року в Англії, Уельсі та Шотландії. Дозволяє приймати підзаконні акти, які дозволяють укладати шлюби в закордонних консульствах. Дозволяє приймати підзаконні акти, які дозволяють видавати свідоцтва про відсутність перешкод для шлюбу, якщо громадянин Сполученого Королівства бажає одружитися за кордоном відповідно до місцевих законів цієї країни або території. Дозволяє приймати підзаконні акти, які дозволяють військовослужбовцям, які служать за кордоном, і супроводжуючим цивільних осіб, укладати шлюб у присутності капелана або іншої уповноваженої особи. Вступає в силу з 3 червня 2014 року. Розділ 14 Вимагає від уряду організувати перевірку того, чи має бути прийняте підзаконне законодавство, яке дозволить організаціям, заснованим на переконаннях (таким як гуманісти), урочисто укладати шлюби, звіт про результати огляду має бути підготовлений та опублікований до 1 січня 2015 року. Вступає в силу з 31 жовтня 2013 року. Розділ 15 Вимагає від уряду організувати перегляд дії Закону про громадянське партнерство 2004 року в Англії та Уельсі, а також підготувати та опублікувати звіт про результати огляду. Вступає в силу з 17 липня 2013 року. Резділ 16 Вимагає від уряду організувати перегляд певних питань, що стосуються професійних пенсійних схем, які мають бути здійснені, а також звіт про результати перегляду, який має бути підготовлений та опублікований до 1 липня 2014 року. Після перегляду уряд може прийняти підзаконні акти з метою усунення або зменшення відповідних відмінностей у виплатах у зв’язку з втратою годувальника. Вступає в силу з 17 липня 2013 року. Розділ 17 (додаток 7) Вносить різні перехідні та наслідкові положення. Допускає підзаконні акти, необхідні для забезпечення ефективного переходу від шлюбу, доступного лише парам протилежної статі, до доступності для всіх пар. Розглядає перехідні заходи щодо "затверджених приміщень", (наприклад, готелі), які були затверджені місцевими органами влади як місця для цивільних шлюбів і цивільних партнерств, і передбачає, що будь-які приміщення, які знаходяться в процесі подачі заявки на схвалення, або вже затверджені як місце для шлюбів пар протилежної статі, автоматично мають бути затвердженими як місце для укладення шлюбів одностатевих пар. Будь-які майбутні заявки та надання дозволу на надання приміщень будуть стосуватися цивільних шлюбів як однієї статі, так і протилежної статі. Вносить поправки до ряду законодавчих актів внаслідок запровадження одностатевих шлюбів, зокрема до Закону про шлюб 1949 року, Закону про шлюб 1970 року, Закону про шлюбні причини 1973 року, Закону про громадський порядок 1986 року, Закону про соціальний порядок, Закон про страхові внески та пільги 1992 року, Закон про пенсійні схеми 1993 року, Закон про громадянське партнерство 2004 року, Закон про запліднення людини та ембріологію 2008 року та Закон про рівність 2010 року. Вступає в силу з 17 липня 2013 року, (з деякими винятками). Розділ 18 Визначає, які з процедур, за допомогою яких створюється вторинне законодавство, застосовуються до різних повноважень щодо прийняття вторинного прийняття в Законі. Вступає в силу з 31 жовтня 2013. Розділ 19 Визначає різні терміни, що використовуються в Законі. Вступає в силу з 31 жовтня 2013. Розділ 20 Визначає територіальні рамки дії Закону: Англія та Уельс, а деякі положення також застосовуються до Шотландії та Північної Ірландії. Вступає в силу з 31 жовтня 2013. Розділ 21 Містить коротку назву Закону: Закон про шлюб (одностатеві пари) 2013 року. Набирають чинності розділи 15, 16 і 21 з дати прийняття Закону (17 липня 2013 року), а решта – з указом Лорд-канцлера або Державного секретаря. Вступає в силу з 17 липня 2013 року.

Розгляд закону в Парламенті Палата громад Перше читання Перше читання законопроєкту відбулося 24 січня 2013 року. Друге читання Законопроєкт був прийнятий у другому читанні 5 лютого 2013 року, переважною більшістю 400 голосів проти 175.

Комісійний етап Шлюбний законопроєкт було розглянуть Громадським законопроєктним комітетом, створеним для детального вивчення законів. Комітет не вніс жодних змін до законопроєкту і повернув його на читання до Палати громад 12 березня 2013 року.

Перед розглядом законопроєкту Комітет заслухав коментарі низки представників різних громад. 12 лютого 2013 року Комітет заслухав коментарі Англіканської церкви, Конференції Католицьких Єпископів Англії та Уельсу, Церкви Уельса, Королівськаого адвоката лорда Панніка, баронеси Кеннеді, Stonewall, Фундації геїв та лезбійок, Товариство досліджень та освіти з ґендерної ідентичності, Союз ліберальних юдеїв, Рада депутатів британських євреїв, Out4Marriage, Коаліція за шлюб та професор Джуліан Ріверс з юридичного факультету Брістольського університету.

14 лютого 2013 року Комітет заслухав коментарі Релігійного товариства друзів (квакери Британії), Генеральної асамблеї унітарних і вільних християнських церков, Методистської церкви, Об’єднаної реформованної церкви, адвокатської групи Liberty, Комісії з питань рівності та прав людини, The Co-operative Group, Schools OUT, Асоціації PSHE, Джеффрі Джона, Еліс Арнольд, Брендана О'Ніла та Марка Джонса з Ormerod Solicitors.

До складу Громадської законопроєктної комісії увійшли: