Мінхаунг (*; бл. 1510 — 1553) — останній володар царства П'ї у 1539—1542 роках.
Життєпис Син Баїн Хтве, правителя П'ї, та Чітмі (доньки Міньєчавсви II, собви Кале). Народився десь у 1510-х роках. Про його попередню діяльність обмаль відомостей. У 1539 році після смерті зведеного брата Нарапаті успадкував владу. Мінхаунг гарячково готувався до захисту від чергового нападу держави Таунгу. Він зміцнив столицю і найняв португальських вояків. Також активно взаємодіяв з аванським царем Тоханбвою, що був його сюзереном.
Наприкінці 1541 року Таунгу знову взяв в облогу П'ї. Мінхаунг отримав потужне сухопутне військо від Ави та флот від держави М'яу-У, щоб прорвати облогу. У битві біля П'ї шанські війська зазнали тяжкої поразки. В свою чергу флот М'яу-У атакував порт в Басейн, захопивши його, але в цей час надішла звістка про поразку Мінхаунга та шанів, внаслідок чого цей флот повернувся до себе. В результаті Мінхаунг опинився наодинці. Після 5 місяців облоги в місті почався голод. Велика кількість обложених залишило місто. 19 травня 1542 року Мінхаунг здався. Його разом з родиною було відправлено до Таунгу, а царство П'ї приєднано до володінь царя Табіншвехті. П'ї було перетворено на окрему провінцію.
Мінхаунг залишався під домашнім арештом до 1553 року, коли його стратив новий володар Таунгу Баїннаун.
Джерела Htin Aung, Maung (1967). A History of Burma. New York and London: Cambridge University Press.