«Суперечка Гора з Сетом» — міфологічне оповідання часів XX династії Єгипту, що міститься на перших шістнадцяти сторінках папірусів Честера Бітті. У ньому йдеться про боротьбу між Гором і Сетом, за право успадкувати царську владу Осіріса.

Папірус I Честера Бітті Папірус I Честера Бітті датується часом правління Рамзеса V (XX династія) і, ймовірно, входив до писарського збірника, укладеного для особистих розваг (Папірус I Честера Бітті, Оксфорд). Папірус містить оповідання Суперечка Гора з Сета, а також кілька поетичних пісень про кохання. Його походження — місто Фіви. На момент виявлення він мав довжину 55 см, був розірваний і розчавленийBeatty, Alfred Chester, and Alan H. Gardiner. The Library of A. Chester Beatty. [London]: Walker, 1936. Print. Папірус опубліковано 1931 року у Видавництві Оксфордського університету, а нині він зберігається в Бібліотеці Честера Бітті в Дубліні.

Оповідання Напевне найважливішою частиною Папірусу I Честера Бітті є міфологічне оповідання «Суперечка Гора з Сетом», у якому йдеться про боротьбу цих двох богів за право успадкувати царську владу Осіріса. Події «Суперечки» відбуваються в час, коли протистояння тимчасово припинилося, і Сет з Гором подали свою справу на розгляд колегії богів Еннеади. Протягом усієї оповіді Гор і Сет беруть участь у різноманітних змаганнях, щоб визначити хто стане царем. Щоразу Гор перемагає Сета. Початок оповідання — це своєрідний судовий процес, на якому Сет і Гор відстоюють свою справу, а божества Еннеади висловлюють власні думки. Далі Сет знову починає боротися з Гором, і після кількох тривалих сутичок Гор остаточно перемагає і стає царем.

Значення оповідання Оповідання «Суперечка Гора з Сетом» мало велике значення для єгипетського суспільства, адже в ньому йшлося про царську владу. В ньому відображено традиційну схему успадкування царської влади в Стародавньому Єгипті: від батька до сина. Крім того воно має велике значення для уявлень про божественне походження царської влади, яка здійснюється через тріаду: Осіріс — померлий цар, Гор — живий цар на землі, Ісіда — мати царя.

Подальші дослідження та академічний аналіз Багато дослідників і єгиптологів займалися вивченням «Суперечки Гора з Сетом». Наприклад, Джон Ґвін Ґріффітс у своїй книзі «Конфлікт Гора з Сетом» торкається всіх аспектів цього протистояння, серед яких калічення, гомосексуальний епізод та судове засідання. Ґріффітс твердить, що міф має політичне та історичне походження, і що розповідь про Гора та Сета пов’язана з боротьбою племен, яка передувала об’єднанню ЄгиптуGriffiths, J. Gwyn. Allegory in Greece and Egypt. London: Egypt Exploration Society, 1967. Print.. Інші історики відкидають таку інтерпретацію коли йдеться про «Змагання Гора та Сета», і кажуть, що це конкретне оповідання — суто релігійний міф, а не відлуння історичних подій(Оксфордська енциклопедія Стародавнього Єгипту).

У праці «Давньоєгипетська література» Антоніо Лопрієно твердить, що Суперечка — це один із перших прикладів «міфології як текстового жанру», а також момент, коли міфологія стає частиною літератури. Він пояснює свою думку тим, що це оповідання можна розглядати ще й як приклад політичної сатири (Loprieno 50)Loprieno, Antonio. Ancient Egyptian Literature: History and Forms. Leiden: E.J. Brill, 1996. 50+. Print..

В оксфордському виданні Папірусу I Честера Бітті, що містить «Суперечку Гора з Сетом», наведено міркування Алана Х. Гардінера, в яких він проводить паралелі між цим оповіданням, міфами про грецьких божеств та Одіссеєю Гомера.

Дивіться також

Давньоєгипетська література

Список літератури