Григорій Іванович Махно (; 24 січня 1886, Гуляйполе — січень 1920) — командир повстанців під час української революції (1917—1921), учасник Першої світової війни, рідний брат Нестора Івановича Махна.
Біографія Григорій Махно народився в селянській сім'ї садівника в селі Гуляйполе 24 січня 1883 року.
У 1907 році приєднався до групи анархо-комуністів «Союз бідних хліборобів». Цього ж року був призваний до армії. Учасник Першої світової війни.
У 1918 році брав участь в обороні Донецько-Криворізької Радянської Республіки (ДКРК) у складі анархо-комуністичного загону, разом з яким відступив на Царицин. У Царицині Григорія призначили начальником штабу 37-ої бригади РСЧА на Царицинському фронті.
Навесні 1919 року повернувся до рідного Гуляйполя і приєднався до махновців. У РПАУ Григорій обіймав посади члена штабу бригади імені Нестора Махна, деякий час був начальником штабу об'єднаних повстанських військ Нестора Махна і Григор'єва, потім членом штабу РПАУ.
Версії смерті За однією з версій убитий у бою з білогвардійцями під Уманню 18 вересня 1919 року разом з Ісидором Лютим.
За іншою версією Григорій загинув, натрапивши під Пологами на ланцюг кавалеристів. Він під'їхав до них, вирішивши, що це махновці. Але це була кавалерія кадетів, вони вбили Григорія і забрали в нього 20 000 золотих рублів і 700 000 миколаївських.
Є відомості, що Григорій був полонений і розстріляний бійцями 42-ї стрілецької дивізії в січні 1920 року в Гуляйпільській волості.
Сім'я Батько Іван Родіонович (1846—1889), садівник, потім кучер. Мати Євдокія (до шлюбу Передерій). Був одружений із селянкою Христиною та мав двох доньок Марію та Єлизавету.
Пам'ять До складу РПАУ в 1920-х входив бронепоїзд, який називався «Пам'яті Григорія Махна». На бронепоїзді над старим написом червоною фарбою було написано «Бронепоїзд пам'яті світлого борця за свободу товариша Григорія Махна».
Див. також
Махно Нестор Іванович
Примітки
Література
Посилання Григорій Іванович Махно (Міхненко) пом. січня 1920 МАХНО Григорий Иванович