Московсько-польська війна (1577—1582Władysław Konopczyński, Dzieje Polski nowożytnej. 1936, pp. 152—165.) — завершальна частина Лівонської війни, в період між 1577 і 1582 роком. Війська Речі Посполитої під командуванням короля польського та великого князя литовського Стефана Баторія успішно діяли проти армії Івана Грозного у боротьбі за Задвінське герцогство та Полоцьк. Московські війська були витіснені з Лівонії ще до укладання Ям-Запольського світу.
Військові дії Вступивши за активної підтримки турків (1576) на престол Речі Посполитої Стефан Баторій перейшов у наступ, зайняв Венден (1578), проте московським військам вдалося взяти Оберпаллен і осадити Венден. Московські війська були розбиті під Венденом 21.10.1578 р. Сапегою і Бойє. Московити втратили Полоцьк (1579), Сокіл, Веліж, Усвят, Великі Луки. У взятих фортець поляки і литовці повністю знищували московські гарнізониСоловьёв С. М. «История России с древнейших времён», М., 2001, т. 6, с. 872. Польські та литовські загони розоряли Смоленщину, Сіверську землю, Рязанщину, південний захід Новгородчини, грабували московські землі аж до верхів'їв Волги. Зроблені ними спустошення нагадували найгірші татарські набіги. Литовський воєвода Філон Кміта з Орші спалив у західних московських землях 2000 сіл і захопив величезний полон. Литовські магнати Острозькі та Вишневецькі за допомогою легких кінних загонів пограбували Чернігівщину. Кіннота шляхтича Яна Соломерецького розорила околиці Ярославля.
У лютому 1581 р. литовці спалили Стару РуссуСоловьёв. С. М. История России с древнейших времён, М., 2001, т. 6, с. 873..
У 1581 польсько-литовське військо обложило Псков, маючи намір у разі успіху йти на Новгород Великий та Москву.
Оборона Пскова в 1581–1582 гарнізоном і населенням міста визначила сприятливіший результат війни для Московського царства: невдача під Псковом змусила Стефана Баторія піти на мирні переговори.
Див. також
Лівонська війна Ям-Запольський мир
Примітки