Римський статут Міжнародного кримінального суду () — міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності 1 липня 2002 року. Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали всього 137 держав (Україна — 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави (не рахуючи України). Статут встановлює сферу діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

1 січня 2025 року Україна набула повноправного членства в МКС, учасниками Римського статуту на цей час стали 125 держав.

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його, хоча після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов'язань України. Водночас Римський статут передбачає можливість визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду державою, яка не ратифікувала статут.

21 серпня 2024 року Верховна Рада України 9-го скликання ратифікувала Римський статут із заявою за статтею 124 щодо позбавлення юрисдикції МКС по статті 8 «Воєнні злочини» на 7 років.

На відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та може брати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й із власної ініціативи. Наприклад, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, «не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином».

Можливість такого доповнення судової системи України до вересня 2016 року не передбачалася розділом VIII «Правосуддя» Конституції України. Це давало підстави для висновку, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджувалися з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а через це приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін. Тож у квітні 2014 року Україна відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, змогла звернутися лише з заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів режиму Януковича під час подій Революції Гідності. Разом з тим, після набрання чинності новою редакцією статті 124 Конституції України у червні 2016 року, Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами Міністерства закордонних справ України, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Наприкінці березня 2022 року правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня того ж року.

Аргументи на користь ратифікації Римського статуту Україною

15 серпня 2024 року президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону "Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього".

Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду – важливий крок для України, для захисту українців та відновлення справедливості.

Які причини для ратифікації Римського статуту саме сьогодні?

Євроінтеграція та безпека Україна зобов’язана ратифікувати Римський статут відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС (стаття 8), пункту 140 Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.

Ратифікація Римського статуту стане потужним сигналом відданості України євроінтеграційному курсу і дасть можливість висувати вимоги до партнерів, зокрема, щодо виконання ними зобов’язань за двосторонніми безпековими угодами. Адже низка вже підписаних безпекових угод також містять положення щодо ратифікації Україною Римського статуту.

Україна погоджується на ратифікацію, гармонізує законодавство, що є кроком до вступу в ЄС, а партнери надають безпекову допомогу. Від ратифікації Римського статуту залежить значна частина майбутньої безпекової архітектури України.

Покарання російських злочинців

Росія дійсно боїться того, що Україна ратифікує Римський статут, тому що усвідомлює, що МКС каратиме росіян. Не дарма під час переговорів у Мінську і Стамбулі росіяни вимагали від України відкликати визнання юрисдикції МКС і не ратифікувати Римський статут.

МКС видав вже шість ордерів на арешт російських злочинців, зокрема Путіна, Шойгу, Герасимова, інших генералів. Станом на сьогодні у МКС не було засуджено жодного громадянина України та не видано жодного ордера на арешт громадян України.

Завдяки залученню України до Асамблеї держав-учасниць МКС, Україна отримає можливість збільшити ефективність роботи МКС щодо злочинів, вчинених російськими громадянами на території України, і довше втримувати на цьому фокус МКС.

Ратифікація зміцнить і глобальні зусилля України з покарання росіян за їхні злочини. Зараз, коли українські дипломати, юристи і правозахисники ведуть складну роботу, переконуючи інші країни співпрацювати з МКС щодо розслідування злочинів росіян і виконання ордерів на арешт, на адресу України лунають звинувачення у подвійних стандартах – мовляв, "самі не ратифікували Римський статут, а нас просите виконувати ордери МКС". Ми вже стикнулися з такою ситуацією, коли Путін намагався приїхати на саміт БРІКС у ПАР у 2023 році, і це може повторитися в інших країнах.

Коли Україна ратифікує Римський статут, іншим країнам-учасницям буде значно важче відмовлятися від співпраці з МКС і виконання його ордерів на арешт росіян, обвинувачуваних у вчиненні міжнародних злочинів. Окрім того, Україна прибирає небезпеку того, що деякі держави та міжнародні організації можуть дорікати через те, що МКС вкладає так багато ресурсів і часу в розслідування подій в Україні попри те, що сама Україна не ратифікує Римський статут.

Отже, ратифікація Римського статуту надасть Україні більше можливостей карати російських злочинців, зміцнить наші позиції на дипломатичній арені та посилить міжнародну ізоляцію Росії.

Україна зможе впливати на МКС як держава-член

Сьогодні Україна має лише обов’язки і ризики і не має жодних прав у МКС. Ратифікація виправить цю ситуацію.

Як зазначає суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський:Після ратифікації та набрання чинності Римським статутом МКС щодо України наша держава стане повноцінною стороною цього договору, що створить для неї не лише обов'язки співробітничати з цим судом (вони існують повною мірою ще з 2015 року, коли Україна погодилася на юрисдикцію МКС щодо злочинів, вчинених на її території), але і права, притаманні державі-учасниці цього договору. Україна матиме право голосу в Асамблеї держав-учасниць Римського статуту - органі, що визначає параметри функціонування МКС. Україна також зможе самостійно передавати будь-які ситуації на розгляд МКС, отримає низку інших прав, які Римський статут дає лише державі-учасниці. Створюються умови для кращого доступу громадян України до посад у структурах МКС та зрештою і в самому Суді.

Окремим "плюсом" є ратифікація Кампальської угоди про зміни до Римського статуту, яка стосується злочину агресії. Це суттєво підкріплює дипломатичні зусилля України, спрямовані на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Адже без такої ратифікації багато хто закидав Україні нещирість її прагнення домагатися правосуддя та "вибірковий підхід".Україна зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, виноситиме питання на її розгляд, голосуватиме за розподіл бюджету МКС, братиме участь у виборах суддів та інших виборних осіб, зокрема прокурора МКС, впливатиме на пріоритети МКС та розробку змін до Римського статуту. Це посилить роль України на міжнародній арені та надасть можливість покращити систему міжнародного правосуддя, зокрема для того, щоб ефективніше притягати до відповідальності російських злочинців. Перехоплюючи ініціативу та отримуючи голос серед держав-учасниць МКС, Україна посилює свою позицію та захист своїх громадян від переслідування.

У грудні 2025 року розглядатиметься питання про внесення поправок до Римського статуту, зокрема, обговорюються зміни, що створять для МКС можливість карати вище політичне та військове керівництво РФ за злочин агресії проти України. Зараз МКС не може карати росіян за злочин агресії, тому Україні разом із партнерами доводиться створювати Спеціальний трибунал. Україна як держава-учасниця Суду зможе взяти лідерство у цьому процесі.

У грудні 2026 року Асамблея держав-учасниць обиратиме нових суддів. Україна зможе висувати свого кандидата і голосувати за інших. Це дасть можливість України формувати глобальний порядок денний з відновлення справедливості і зміцнить авторитет нашої держави у світі.

Допомога постраждалим українцям

Ратифікація Римського статуту підвищить шанси для потерпілих від російських злочинів отримати компенсації.

Повноцінна участь України у МКС, для якої потрібна ратифікація, спростить доступ українцям, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих. Україна зможе впливати на те, як розподілятимуться ці гроші і кому вони дістануться. Вже є приклади, коли МКС призначав компенсації жертвам злочинів у мільйони доларів.

Цільовий фонд для потерпілих захищає інтереси потерпілих та спрямовує ресурси до фізичних осіб і установ та добру волю можновладців на користь потерпілих та їхніх громад. Він фінансує або створює інноваційні проекти для задоволення фізичних, матеріальних та психологічних потреб. Він може також напряму здійснювати діяльність за запитом та на вимогу Суду. Цільовий фонд для потерпілих може діяти на користь потерпілих від злочинів, незважаючи на те, чи є засудження МКС. Фонд співпрацює із Судом для уникнення будь-якого втручання у судове провадження, що триває.

Хоча практика Міжнародного кримінального суду у сфері надання репарацій налічує всього 4 рішення, лише 2 з яких є остаточними, принципи та підходи застосовані Судом під час вирішення цих справ є засадничими та формують бачення та фундамент міжнародної системи надання репарацій, яка є також основою для впровадження національних систем відшкодування шкоди.

Україна як держава, що бореться за свою незалежність на усіх напрямках, зокрема юридичному, не може ігнорувати сучасні тенденції правосуддя та має прагнути справедливості не лише на міжнародному рівні, а й застосовувати ці принципи у національній правовій системі.

Застереження та факти, що вказують на передчасність та ймовірну недоцільність ратифікації статуту Україною в умовах війни