Польська болідна мережа (пол. Polska Sieć Bolidowa) — науковий проєкт, що реалізується з 2004 року Лабораторією комет і метеорів та Астрономічним центром Миколая Коперника. Основним завданням є реєстрація метеоритів над територією Польщі та визначення їх траєкторій в атмосфері, орбіт і місць потенційного падіння метеоритів на основі їх спостережень з різних точок. На кінець 2016 року мережа складалася з понад 30 станцій з понад 70 чутливими камерами відеоспостереження, оснащеними світлосильними та ширококутними об'єктивами.

Проект був започаткований у 2004 році з ініціативи Аркадіуша Олеха, Маріуша Вишневського та Пшемислава Жолондка. Спочатку спостереження проводилися переважно на основі фотографічних методів (аналогових і цифрових). Після випробувань різних камер і об'єктивів відеоспостереження команда стала використовувати камери Tayama і Siemens, що працюють з роздільною здатністю PAL і оснащені об'єктивами 4 мм f/1.2 від компаній Computar і Ernitec. Після отримання гранту від Національного наукового центру у 2013 році мережа реорганізується і переходить на цифрові камери з роздільною здатністю 1920x1200 пікселів, оснащені об'єктивами з кутом огляду 120—150 градусів і діафрагмою від f/1.8 до f/1.2. Також команда будує спектроскопічні станції, що використовують дві перехрещені дифракційні решітки, розміщені перед об'єктивом, і цифрові станції, обладнані лінзами «риб'яче око».

Першим яскравим болідом, зареєстрованим польською болідною мережею, вважається EN200204 Łaskarzew від 20 лютого 2004 року. Однак його сфотографувала лише одна станція (PFN01 Ostrowik), і визначити його траєкторію та орбіту вдалося лише після врахування даних, зібраних станцією Європейської болідної мережі у Чехії. Першим болідом, ретельно вивченим та повністю описаним Польською болідною мережею, був метеор PF030405a Krzeszowice магнітудою -10,5, який з'явився 3 квітня 2005 року та був зареєстрований п'ятьма станціями, що належать до мережі.

Лише у 2015 році Польська болідна мережа зафіксувала майже 80 000 метеорів. У 2011—2015 роках загальна кількість зареєстрованих метеорів становила близько 215 000. Для майже 25 000 з них визначено траєкторії та орбіти. Для визначення траєкторій та орбіт Польська болідна мережа використовує програмне забезпечення PyFN, написане Пшемиславом Жолондком.

Найбільші досягнення Польської болідної мережі включають відкриття нового метеорного потоку під назвою Дзета Кассіопеїди, реєстрацію найвищого метеора з потоку Оріоніди, виявлення зв'язку боліда PF131010 Ciechanów з двома астероїдами, що пролітали біля Землі одночасно з появою боліда і підтвердження теорії про те, що підвищена активність рою Південних Таурид пов'язана з існуванням щільного потоку метеороїдів і астероїдів, що знаходяться в резонансі 7:2 з Юпітером.

Найбільшим потенційним падінням метеорита, який спостерігав PFN, є метеорит Reszel, пов'язаний з болідом PF120916 Piecki, який з'явився 12 вересня 2016 року о 21:44:07 UT над Вармією та Мазурами і мав величину -9,2. Найбільші шанси для того, щоб метеорит впав і, таким чином, доставив на Землю цінну для науки космічну речовину, мають дуже повільні боліди, і спостережуваний болід належав до цієї категорії. Він увійшов в атмосферу на висоті майже 82 км зі швидкістю менше ніж 17 км/с і закінчив свій видимий слід на висоті 26 км зі швидкістю всього 5 км/с. Розрахунки показали, що приблизно 10-15 кілограмів космічної речовини мали шанс досягти поверхні землі з початкової маси боліда близько 50 кілограмів. Область падіння потенційного метеорита була визначена досить точно. Вона має довжину 4 кілометри і ширину близько 200 метрів і розташована менш ніж за 4 кілометри на південь від міста Решель. На жаль, найбільш вірогідним місцем падіння уламків вагою близько 5 кілограмів було озеро Клавой або навколишнє вологе та важкодоступне місце. В результаті, попри інтенсивні пошуки, метеорит не вдалося знайти.

Примітки

Посилання

Електронні видання Cyrqlarz — вісника ПКіМ (pdf) Веб-сайт Майстерні комет і метеорів