Рейчел Лоу Ламберт, у шлюбі Меллон (; 9 серпня 1910 — 17 березня 2014), відома як Банні Меллон — американська ландшафтна архітекторка, садівниця, філантропка і колекціонерка мистецтва. Спроєктувала та посадила низку визначних садів, зокрема Трояндовий сад Білого дому (США), і зібрала одну з найбільших колекцій рідкісних книг про садівництво.
Біографія Рейчел Лоу Ламберт, на прізвисько Банні від матері (за іншими даними від гувернантки), була старшою з трьох дітей Джерарда Барнса Ламберта, президента Gillette Safety Razor Company і засновника Warner–Lambert, і його дружини Рейчел Паркгілл Лоу. Її дідусь по батьковій лінії, хімік Джордан Ламберт, був винахідником Listerine (ополіскувача для рота), який пізніше продавав її батько. Вона мала брата і сестру: Джерард Барнс Ламберт-молодший (1912—1947; одружений з Ельзою Ковер), який загинув у 1947 році в авіакатастрофі та Лілі Маккарті (1914—2006; двічі одружена, з Вільямом Вілсоном Флемінгом і Джоном Гілманом Маккарті).
Рейчел Лоу Ламберт навчалася у приватній школі міс Файн (Прінстон, Нью-Джерсі) і школі Фокскрофт (Міддлбург, Вірджинія).
У 22 роки, 25 листопада 1932 року, Лоу Ламберт одружилася у церкві Трійці (Прінстон) зі Стейсі Баркрофтом Ллойдом-молодшим з Ардмора (штат Пенсільванія), який до одруження під час Другої світової війни служив в Управлінні стратегічних служб. Через рік після цього розлучилися її батьки, і пізніше обоє вступили у другий шлюб. У 1948 році після 16 років шлюбу вона розлучилася Ллойдом. У них було двоє дітей: Стейсі Баркрофт Ллойд III і Еліза Вінн Ллойд, яка померла раніше за матірEliza married photographer Henry Dermot Ponsonby «Derry» Moore in 1968 and divorced him in 1972. .
Банні Ламберт та її перший чоловік товаришували зі спадкоємцем банківської справи та колекціонером мистецтва Полом Меллоном (син мільярдера Ендрю Меллона) та його першою дружиною Мері Коновер, яка померла від нападу астми в 1946 році. Через 2 роки після її смерті та у рік власного розлучення Банні Ламберт одружилася з Полом Меллоном 1 травня 1948 року. В цьому шлюбі вона стала мачухою двох дітей: Тімоті Меллона та Кетрін Коновер Меллон (пізніше одружена з Джоном Ворнером, зараз відома як Кетрін Коновер). Разом із другим чоловіком Банні Ламберт зібрала та пожертвувала понад тисячу творів мистецтва, переважно європейського живопису 18-19 століть Національній галереї мистецтв у Вашингтоні і заснували Єльський центр британського мистецтва. Пара розводила та брала участь у перегонах чистокровних коней, зокрема Sea Hero, переможця Кентуккі Дербі 1993 рокуPaul Mellon: In his Own Words ; accessed June 5, 2012..
Банні Ламберт Меллон була відома максимальною закритістю та мінімальною публічністю; за все життя вона дала лише кілька інтерв'ю журналістам. У 1969 році у статті New York Times вона сказала, що «ніщо не повинно бути помічене». Попри те, що цей вислів стосувався дизайну садів, його значення повністю співпадало з її ставленням до конфіденційності та стилю життя.
Кар'єра садівниці Інтерес до садівництва вперше виник у Банні Ламберт під час спостереження за роботою садівників братів Олмстед у саду її сімейного дому в Нью-Джерсі. Водночас вона, не маючи формальної освіти у галузі садівництва, самостійно навчалася та долучилася до створення кількох визначних садів у США та Франції, за що вважалася авторитетом в американському садівництві. Також розробила ландшафти для багатьох маєтків родини Меллонів, зокрема сади у французькому стилі в їхньому маєтку Оук Спрінг Фармс. Все життя вона колекціонувала книги з садівництва та зібрала велику колекцію. На дизайн її садів сильно вплинули французькі садівники Андре Ленотр і Жан-Батист де Ла Квінтіні.
Довга дружба з сім'єю Кеннеді почалася в 1958 році після візиту Жаклін Кеннеді до маєтку Оук-Спрінг Фармс. Під час реставрації Білого дому Банні Ламберт Меллон консультувала Жаклін Кеннеді з питань образотворчого мистецтва та антикваріату.
У 1961 році президент Джон Ф. Кеннеді попросив Банні Ламберт Меллон перепланувати Трояндовий сад Білого дому. У результаті чого Ламберт Меллон розширила відкритий простір для публічних церемоній і додала до саду американські види рослин, а також дерева магнолії Суланжа. Далі вона працювала над Східним садом Білого дому, але її роботу перервало вбивство Кеннеді. Після його похорону, для якого Ламберт Меллон забезпечила оформлення та доставку квітів, Леді Бьорд Джонсон попросила її продовжити роботу на території Білого дому. Ламберт Меллон завершила свою роботу над садом у тісній співпраці з садівником Ірвіном Вільямсом, якому, окрім інших обов'язків, вона доручила знайти та висадити дерева магнолії Суланжа. Спочатку Служба національних парків заборонила це робити, але Вільямс таємно вивіз дерева з Приливного басейну (частина парку Західний Потомак поряд з Національною алеєю у Вашингтоні) і самостійно перевіз їх до Білого дому.
Після того, як Жаклін Кеннеді залишила Білий дім, Банні Ламберт Меллон спроєктувала ландшафти для будинку Кеннеді на острові Мартас-Віньярд (штат Масачусетс), Президентської бібліотеки Джона Ф. Кеннеді та Рівер-Фарм, штаб-квартири Американського товариства садівників.
У Франції Банні Ламберт Меллон створила ландшафтний дизайн для будинку французького дизайнера одягу Юбера де Живанші та взяла участь у реставрації саду Версальського палацу під назвою «Город Короля» (potager du Roi).
Статки і колекції Більшість активів Банні Ламберт Меллон інвестовано в трасти, тому важко оцінити її статки, але статок і основні активи її батьків та другого чоловіка, який був на момент їх одруження одним з 8 найбагатших людей у США, свідчать про її надзвичайне багатство.
Вона володіла будинками на острові Антигуа, Нантакет і Ойстер-Харборс, Кейп-Код, двома квартирами в Парижі й таунхаусом у Нью-Йорку. Цю нерухомість продали незадовго до її смерті. Головною її резиденцією був маєток у Вірджинії Оук Спрінг Фармс, площею 1600 гектарів, з власною злітно-посадковою смугою, довжиною 1600 метрів, для її літака Falcon 2000.
Банні Ламберт Меллон зібрала значну колекцію картин видатного американського художника-абстракціоніста Марка Ротко, придбавши багато картин 1950-х безпосередньо у його студії в Нью-Йорку. В інтерв'ю 2010 року вона розповіла, що придбала так 13 робіт Ротко. Одна з робіт, № 20 (Жовтий простір) 1955 року, розміром 3 на 4,5 метри, вважалася однією з найбільших робіт Ротко в приватній колекції.
Через 8 місяців після смерті Банні Ламберт Меллон, 10 листопада 2014 року предмети з її колекції картин, ювелірних виробів, меблів і декоративних предметів виставили на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку на загальну суму 158,7 мільйонів доларів, зокрема картину Ротко «Без назви (жовтий, оранжевий, жовтий, світло-помаранчевий)», яку продали за 36,5 мільйона доларів, а ще одну його роботу — за 39,9 мільйона доларів. Три найважливіші картини у її колекції, дві роботи Ротко і одна Річарда Дібенкорна, продали до початку аукціону Сотбі приватно за 250 млн. доларів. Отримані від продажу кошти перерахували благодійній організації Gerard B. Lambert Foundation, створеній Банні Ламберт Меллон в пам'ять про батька«Sotheby's to auction Paul and Bunny Mellon estate», nytimes.com; July 1, 2014; accessed August 22, 2014..
Останні роки У 1999 році у віці 91 року помер її другий чоловік. Невдовзі після цього, у травні 2000 року, її дочку Елізу збила вантажівка під час переходу вулиці на Мангеттені, що призвело до важкої черепно-мозкової травми та паралічу усього тіла. Еліза провела останні вісім років життя під цілодобовою опікою у маєтку Оук Спрінг Фармс і померла в 2008 році. Під час похорону Керолайн Кеннеді, дочка Жаклін Кеннеді Онассіс, сиділа поруч з Банні Ламберт Меллон.
Банні Ламберт Меллон була давньою демократкою, чиї політичні погляди часто суперечили поглядам її чоловіка-республіканця. У 2004 році, у віці 94 років, вона проявила інтерес до кандидата в президенти США Джона Едвардса, оскільки він нагадував їй президента Кеннеді. Проте під час телефонного дзвінка до його передвиборного офісу з пропозицією допомоги її ім'я не впізнали, і потім Едвардс не відповів . Вона, попри це, першою профінансувала Едвардса на праймеріз у 2008 році від Демократичної партії, запропонувавши спочатку 1 млн. доларів для його кампанії та зрештою зробила внесок понад 3,5 млн. доларів організаціям, які підтримували його кандидатуру .
На прохання керівника передвиборної кампанії Ендрю Янга, грошові зобов'язання для кампанії змінили так, щоб фінансувати особисті витрати Едвардса. Починаючи з травня 2007 року, Банні Ламберт Меллон перерахувала понад 725 тис. доларів на особисті рахунки Д. Едвардса протягом 8 місяців, виписуючи чеки нібито для покупки меблів. Протягом цього періоду Ламберт Меллон написала записку Е. Янгу, в якій говорилося: «віднині рахунки за всі стрижки тощо, які необхідні та важливі для його кампанії, надсилайте мені… Це спосіб допомогти нашому другові без державних обмежень». Крім того, ці кошти таємно використали для фінансового забезпечення відеооператорки передвиборної кампанії Ріел Гантер, з якою Д. Едвардс мав позашлюбні стосунки та дитину. Коли Ламберт Меллон дізналася про таке використання її коштів, вона, як повідомляється, пошкодувала про пожертви, але стверджувала, що Едвардс «був би чудовим президентом». У 2010 році Федеральне бюро розслідувань двічі опитало Банні Ламберт Меллон в її резиденції Оук-Спрінг Фармс у справі Д. Едвардса. Крім того, у грудні того ж року чотирьох її родичів викликали для свідчень перед великим журі.
3 червня 2011 року Д. Едвардса звинуватили у використанні передвиборних коштів для приховування роману та вагітності Ріел Гантер під час президентської кампанії 2008 року. Наприкінці травня 2011 року, за тиждень до висунення звинувачення, Едвардс відвідав Ламберт Меллон у її маєтку Аппервіль. Водночас після висунення обвинувачення суддя заборонив Д. Едвардсу говорити з будь-якими потенційними свідками.
У 2010 році повідомлялося, що Банні Ламберт Меллон втратила 5,75 млн. доларів через махінації інвестиційного радника Кеннета І. Старра, якого засудили за створення фінансової піраміди.
Смерть Банні Ламберт Меллон, за словами оточуючих, була витривалою столітньою особою, проте хвороба на ракObituary, newsweek.com; accessed August 29, 2016. і дегенерація жовтої плями сповільнили її активність. У 2011 році вона була змушена кинути садівництво, хоча продовжувала плавати, займатися пілатесом і зрідка давати інтерв'ю.
17 березня 2014 року Банні Ламберт Меллон померла природною смертю в своєму будинку в Аппервіллі (штат Вірджинія) у віці 103 років. Похорон відбувся в єпископальній церкві Трійці в Аппервіллі, яку родина Меллонів подарувала громаді в 1960 році. У промові на похоронах її друг Френк Ланджелла, який описав себе як «грубого хлопця з Джерсі», сказав, що Банні Ламберт Меллон навчила його «слухати, одягатися, ніколи не бути вульгарним, поважати всіх людей, бути скромним, уникати пихи, писати подяки, ніколи вихвалятися, бути допитливими і „перш за все, бути лояльними“». Її онук, Стейсі Ллойд IV, згадував її як «Гранбанні» і її навчання знаходити красу в усьому. Її подруга співачка Бетт Мідлер виконала свій хіт «The Rose».
Нагороди Міжнародний список найкраще одягнених (1975) Офіцерка Ордену мистецтв і літератури Меморіальна медаль Вейча Королівського садівничого товариства (1987) Премія Генрі Шоу Премія Американського садівничого товариства за ландшафтний дизайн
Примітки
Джерела Abbott James A., and Elaine M. Rice. Designing Camelot: The Kennedy White House Restoration. Van Nostrand Reinhold: 1998; . Raphael, Sandra, Heins, Greg, Tomasi, Lucia Tongiorgi, and Willis, Tony. The Oak Spring Garden Library. 4 Vols. Yale University Press: 1989—2009. Langella, Frank. Dropped Names: Famous Men and Women As I Knew Them. HarperCollins: 2012; .
Посилання Інформаційний сайт бібліотеки Oak Spring Garden ; доступ 22 серпня 2014 р. веб-сайт Grayson-Jockey Club Research Foundation, Inc.; доступ 22 серпня 2014 р.