Плавильний котел (казан) — це монокультурна метафора на позначення гетерогенного (різнорідного) суспільства, яке стає більш гомогенним (однорідним), коли різні елементи "сплавляються" разом із загальною культурою; альтернативою є гомогенне суспільство, що стає більш гетерогенним через приплив здатних створювати дисгармонію в межах попередньої культури іноземних елементів з різним культурним походженням. Це також може призвести до створення гармонійного гібридного суспільства, відомого як "культурна амальгамація". Історично цей термін часто використовується для опису культурної інтеграції іммігрантів до Сполучених Штатів. Пов'язане з цим поняття було визначено як "культурна адитивність".
Метафора "melting-together" ("злиття воєдино") ввійшла у вжиток до 1780-х роківp. 50 See "..whether assimilation ought to be seen as an egalitarian or hegemonic process, ...two viewpoints are represented by the melting-pot and Anglo-conformity models, respectively" . У загальний же вжиток точний термін "плавильний котел" увійшов в США після того, як був використаний як метафора для опису злиття національностей, культур та етносів в однойменній п'єсі 1908 року.
Бажаність асиміляції та модель плавильного котла відкидається прихильниками мультикультуралізму, які пропонують альтернативні метафори для опису сучасного американського суспільства, такі як "салатниця" або "калейдоскоп", де різні культури змішуються, але в деяких аспектах залишаються відміннимиJason J. McDonald (2007). American Ethnic History: Themes and Perspectives. . "Плавильний котел" продовжує використовуватися як модель асиміляції в розмовному та політичному дискурсі поряд з більш інклюзивними моделями асиміляції в академічних дебатах про ідентичність, адаптацію та інтеграцію іммігрантів у різні політичні, соціальні та економічні сфери.
Критика метафори Ганс-Герман Хоппе у своїй книзі "Демокарія: повалений бог" (2001) спростовує цю метафору:Всупереч популярним нині мультикультурним міфам, Америка аж ніяк не була культурним «плавильним котлом». Навпаки, заселення північноамериканського континенту підтвердило елементарне соціологічне положення про те, що всі людські суспільства є породженням родин і систем спорідненості, а отже, характеризуються високим ступенем внутрішньої однорідності, тобто, що «свої» зазвичай асоціюються з «чужими», дистанціюються і відокремлюються від «чужих». Так, наприклад, відповідно до цієї загальної тенденції, пуритани переважно селилися в Новій Англії, голландські кальвіністи — в Нью-Йорку, квакери — в Пенсильванії та південних частинах Нью-Джерсі, католики — в Меріленді, а англікани та французькі гугеноти — в південних колоніях. Hans-Hermann Hoppe. Democracy – The God That Failed: The Economics and Politics of Monarchy, Democracy and Natural Order (Perspectives on Democratic Practice) 1st Edition, Routledge, 2001, chap. 13
Посилання