Жан Антуан де Баїф (; 19 лютого 1532, Венеція — 19 вересня 1589, Париж) — французький поет, лютніст, композитор і перекладач XVI століття. Входив до складу поетичного об'єднання «Плеяда».

Біографія Жан Антуан де Баїф народився 19 лютого 1532 року у Венеції, де служив на той час французьким посланцем його батько, поет і гуманіст Лазар де Баїф. Юні роки поета описані ним самим у посланні до короля Карла IX, поміщеного на початку збірки його поетичних творів, виданої 1573 року.

Після повернення до Франції (1534) навчався у відомих гуманістів Шарля Етьєна, Анжа Вержеса та Жака Туссена; в 1544 року наставником Баїфа став Жан Дора. Тут він потоваришував з іншим вихованцем професора, П'єром де Ронсаром, який був старший за нього і зумів розпалити у свого друга пристрасть до поезії, познайомивши його з особливостями французького віршування. У свою чергу Баїф допомагав Ронсару у вивченні грецької мови.

У 1547 році втратив батька і продовжив освіту в паризькому колежі Кокре під проводом того ж Дора. Баїфу довелося чимало блукати по Франції та Італії (Пуатьє, Тренто, Маріньяк). Наприкінці 1550-х Баїф завойовує прихильність короля Франції і стає одним із офіційних поетів Валуа. У період другої громадянської війни (1567–1568) володіння Баїфа були захоплені гугенотами.

Академія поезії та музики У 1570 році Жан Антуан де Баїф спільно з лютністом Тібо де Курвілем заснував Академію поезії та музики (). Король особисто схвалив її статут, незважаючи на протест із боку Університету. Члени Академії збиралися то в будинку поета на Сен-Марсельському передмісті, то в королівському кабінеті (згідно з записами Агріппи д'Обіньє; 1576). Однак, незважаючи на постійну підтримку як з боку Карла IX, так і з боку Генріха III, Академія припинила своє існування у 1584 році.

Жан Антуан де Баїф помер 19 вересня 1589 року в Парижі.

Творчість

Поезія Баїф був одним з найплідніших (після Ронсара) поетів Плеяди. У 1551 році він опублікував свій перший вірш «Гробниця Маргарити Валуа» («Tombeau de Marguerite de Valois»). У 1552 році опублікував міфологічну поему «Викрадення Європи» («Le Ravissement d'Europe», за мотивами твору Мосха) і збірку віршів у дусі петраркізму «Кохання до Меліні» («Amours de Mèline»); в 1555 році опуліковано збірку «Кохання до Франсіни» («Amours de Francine»), де ще виразніше проявилася його поетична індивідуальність. Традиція Петрарки поєднується у Баїфа з впливом римської любовної лірики (Катулл, Проперцій, Тибул, Овідій) та пізньогрецької анакреонтичної поезії.

У 1572 — 1573 роках Баїф випустив зібрання поетичних творів у 4 книгах. Через три роки вийшов друком визначний твір Баїфа — «Міми, Настанови та Прислів'я» (Mimes, Enseignements et Proverbes). Ця книга мала величезний успіх у сучасників і витримала з 1576 по 1619 рік шість видань.

Інші твори Крім поетичних творів, його перу належать переклади біблійних псалмів, а також драматургія: комедії «Хвальковитий воїн» («Le Brave», за Плавтом) і «Євнух» (за Теренцієм); трагедія «Антигона» (за Софоклом). Баїф перекладав також Гесіода та інших античних поетів. Музичні твори Баїфа не збереглися.

Поема «Метеори» У природничо-науковій поемі «Метеори» (1576) Баїф вслід за «Георгіками» Вергілія та книгою Джованні Понтано «Про метеори» розвиває тему руху небесних тіл відповідно до вчення Аристотеля.

Приклад поезії О щедра втіхо спраглих почувань!

Коли п'янка зворушливість розмови

Обидві душі зводить на півслові,

Як ревно горнеться до стану стан.

О ніжності чудні життя й конань!

Моя душа від радости й любови

В тобі спізнавши захвати чудові,

Мене захоплює зненацька в бран.

(Баїф Ж.-А. де. Любощі ХХ. / Переклад В. Ткаченка // Сад божественних поезій: тисячоліття французькомовної любовної лірики. Київ: Просвіта, 2011, с. 40).

Цікаві факти У життєрадісній поемі «Подорож у Тур» («Voyage de Tours», 1560) Ронсар розповів про подорож Францією разом з Баїфом. Метою подорожі була зустріч із коханими двох поетів — Франсіною та Маріон.

Примітки

Література

Augé-Shiquet M. La vie, les idees et l'oeuvre de JA de Baïf. P., 1909; Genève: Slatkine, 1969. Chamard H. Histoire de la Pleiade. P., 1963. Vigne J. Jean-Antoine de Baif. — P., Memini, 1999. ISBN 88-86609-19-1 Baif J.-A. de. Oeuvres complètes. — P., Champion — Genève, Slatkine. — 2002--. — V. 1 (1), 1 (2.1), 1 (2.2). ISBN 2-7453-0683-9, ISBN 978-2-7453-1984-5, ISBN 978-2-7453-1984-5 Vinestock E. Poétique et pratique dans les «Поеми» de Jean-Antoine de Baïf. — P., Champion — Genève, Slatkine. — 2006. ISBN 2-7453-1316-9

Посилання

Баїф, Жан-Антуан де