Назір Раджабович Раджабов (, тепер Бухарська область, Узбекистан) — радянський узбецький діяч, перший секретар Наманганського і Самаркандського обкомів КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання.
Життєпис У 1961 році закінчив Середньоазіатський політехнічний інститут у Ташкенті, здобув спеціальність інженер-механік.
У 1961—1964 роках — інженер-конструктор, провідний конструктор, керівник групи державного конструкторського бюро заводу.
У 1964—1967 роках — головний спеціаліст, директор Куюмазарського кар'єру Узбецької РСР.
Член КПРС з 1967 року.
У 1970—1975 роках — керуючий тресту № 163 Міністерства будівництва Узбецької РСР.
У 1975—1977 роках — секретар Бухарського обласного комітету КП Узбекистану.
У 1977—1978 роках — завідувач відділу будівництва та міського господарства ЦК КП Узбекистану.
21 грудня 1978 — 3 лютого 1983 року — міністр сільського будівництва Узбецької РСР.
3 лютого 1983 — 1984 року — міністр будівництва Узбецької РСР.
У 1984 — 5 жовтня 1987 року — 1-й секретар Наманганського обласного комітету КП Узбекистану.
3 жовтня 1987 — 19 жовтня 1988 року — 1-й секретар Самаркандського обласного комітету КП Узбекистану.
19 жовтня 1988 року звільнений з посади «як такий, що скомпрометував себе», відразу заарештований співробітниками прокуратури СРСР. Утримувався під вартою протягом 9 місяців. Під час розслідування висунуті йому звинувачення не знайшли підтвердження. Кримінальну справу стосовно Назіра Раджабова припинено за відсутністю складу злочину.
Подальша доля невідома.
Нагороди орден Леніна орден Жовтневої Революції Державна премія СРСР Державна премія Узбецької РСР медалі
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984