Паджала () — традиційний безпалубний вітрильний човен з західного Південного Сулавесі, Індонезія. Використовувався переважно для риболовлі, але зараз ця назва використовується народами буги та макасари для будь-якого човна малого і середнього розміруHorridge (2015). p. 190—191..
Етимологія Назва походить від малайського слова «jala», що означає «сітка». Префікс «pa-» є еквівалентом англійського суфікса -or/-er. Таким чином назву «pajala» можна перекласти як «рибальський човен, що використовує сітку».
Опис
Паджала — це безпалубний прибережний човен, який зазвичай має триножну щоглу з одним великим австронезійським вітрилом типу танджа. Човен, як і інші малайські човни мав загострені ніс та корму, з гостро піднятими форштевнем та ахтерштевнемVuuren 1917 op.cit., e.g., Nooteboom, C. 1940: ‘Vaartuigen van Mandar’. Tijdschrift voor Indische Taal-, Land- en Volkenkunde, 80. . Ніс і корма були схожі за формою між собоюзазвичай різко, тому що дошку різали, а не згинали. Зразки дошок обшивки свідчить про те, що він нічим не відрізнявся від традиційних човнів 1000-річної давності. Дошка обшивки вкіпились між собою по шиповим з'єднанням внутрішніми деревяними шкантами. Хоча більша частина човна була без палуби, на носі човна могла бути невеличка низька палубаHorridge (2015). p. 14-15.. При будівництві човна спочатку з дошок обшивки формувався корпус, який використовувався як каркас, в який пізніше вставлялись внутрішні ребра (шпангоути). Човен управлявся за допомогою двох кермових весел.
Див. також
Бенава Падеваканг
Примітки
Подальше читання
Horridge, Adrian (2015). Perahu Layar Tradisional Nusantara. Yogyakarta: Penerbit Ombak. An Indonesian translation of Horridge, Adrian (1985). The Prahu: Traditional Sailing Boat of Indonesia, second edition. Oxford: Oxford University Press.
Посилання
Traditional Boats by Horst Liebner Archived