«Махмуд і Маріам» () — роман азербайджанського письменника Ельчина Ефендієва, що оповідає про любов сина хана Гянджі — Махмуда й дочки християнського священника Маріам на тлі подій Середньовіччя, що відбуваються на території Азербайджану й Близького Сходу. Вперше роман опубліковано 1983 року.
Сюжет Сюжет роману (в загальному вигляді), що не претендує на строгу історичність, Ельчин запозичив із дастану «Аслі та Керем», сюжет якої складає історія трагічного кохання юнака-азербайджанця до дівчини-вірменки. У цьому романі письменник, за словами філолога , «в картинах, що запам'ятовуються, передав історико-політичну атмосферу часу, низку його проблем».
Роман починається як розповідь про життя сина хана Гянджі — Махмуда. Потім оповідь набирає широти. Махмуда хвилює не лише любов, але й доля рідного краю, роздуми про людські долі, він схильний до глибоких філософських роздумів. За Арзумановим, у романі 16-річний Махмуд із пещеного ханського синка перетворюється на людину, «заклопотану проблемами споконвічного гуманного штибу», що стає лейтмотивом твору. Слідом за коханою Махмуд залишає рідне місто, рідну країну, і багато чого починає розуміти.
За словами літературознавця , у цьому романі Ельчин використовує різні прийоми, раптові переходи оповіді, несподівані зміни сюжету. Як зазначає Гусейнов, у романі «Махмуд і Маріам» сполучаються світ мрій та світ дійсності. За літературознавцем у цьому романі історичний матеріал перегукується з мотивами народно-поетичної творчості.
Сам автор у статті «Час і слово», називаючи свій твір історико-філософським романом, писав:
2013 року за мотивами роману знято однойменний фільм спільного виробництва Азербайджану та Туреччини.
Примітки
Джерела