Фрідріх «Фріц» Варнеке (; 25 листопада 1898, Бургдорф — 4 травня 1968, Ронненберг) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син власника фабрики Людвіга Варнеке і його дружини Луїзи, уродженої фон Шталь. 2 січня 1916 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 16 травня 1919 року демобілізований. 11 серпня 1919 року вступив в морську бригаду «Ергардт», 1 вересня 1920 року — в організацію «Консул», 1 червня 1931 року — в штурмовий батальйон фон Кіллінгера. Учасник боїв з поляками у Верхній Сілезії. З 6 січня 1923 року служив в чорному рейхсвері, з 1 лютого 1923 року — в прикордонній охороні. 15 січня 1924 року вийшов у відставку.
В 1936 році вступив в службу комплектування. З 3 26 серпня 1939 року — командир 8-ї роти 418-го, з 11 лютого 1940 року — 8-ї роти 518-го піхотного полку. Учасник Французької кампанії. З 1 листопада 1940 року — командир 3-го батальйону свого полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 5 лютого 1942 року виконував обов'язки командира 516-го піхотного полку. З 8 липня 1942 року — командир 3-го батальйону 517-го піхотного полку, з 11 жовтня виконував обов'язки командира полку. 17 листопада 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 травня 1943 року — виконувач обов'язків командира, з 1 липня 1943 року — командир 516-го гренадерського полку. 26 вересня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 19 жовтня по 15 листопада 1944 року пройшов курс командира дивізії, з 25 жовтня по 1 листопада виконував обов'язки командира 170-ї піхотної дивізії. 23 грудня відряджений в штаб головнокомандувача вермахту на Заході. З 29 грудня 1944 по 19 січня 1945 року виконував обов'язки командира дивізійної групи «Яйс», з 28 січня по 11 лютого — 62-ї фольксгренадерської, з 11 лютого по 25 березня — 189-ї піхотної, з 8 квітня і до її розпуску — 256-ї фольксгренадерської дивізії. В кінці війни був взятий в полон. В серпні 1945 року звільнений.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (3 червня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918) Сілезький Орел 2-го ступеня (28 квітня 1920) 1-го ступеня (20 червня 1921) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (3 липня 1940) Залізний хрест 1-го класу (3 липня 1940) Німецький хрест в золоті (2 лютого 1942) Штурмовий піхотний знак в сріблі (3 березня 1942) Нагрудний знак «За поранення» в золоті (15 червня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (28 червня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (22 січня 1943) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (8 лютого 1943) Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (15 липня 1943)
Література
Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7