Мод Юінг Кіскадден (), відома як Мод Адамс (; — ) — американська театральна акторка.
Життєпис Народилася 1872 році в Солт-Лейк-Сіті штату Юта в сім'ї мормонів. Її мати, Енні Кіскадден, була акторкою, і Мод провела свої перші роки в частих гастролях з нею провінційними театрами. Її дебют відбувся у віці дев'яти місяців, а у 5-річному віці вона вже виступала на театральних сценах Сан-Франциско. У 1888 році відбувся дебют Мод Адамс на Бродвеї, що започаткувало її яскраву та успішну кар'єру на сценах Нью-Йорка. Велику популярність у наступні роки їй принесли ролі в п'єсах Бал-маскарад, Метелики, Кристофер молодший, Маленький священик, Орлеанська діва та Пітер Пен, роль Венді в якій зробила її головною зіркою Бродвею початку XX століття і приносила нечувані на той час 20 тисяч доларів на місяць. У США вона була моделлю для цієї персонажки понад 100 років після цього. У 1909 році чеський живописець Альфонс Муха зобразив акторку на одному зі своїх плакатів в образі Жанни д'Арк.
У травні 1917 року, на вершині своєї популярності, акторка покинула театральну сцену. Надалі Адамс співпрацювала з компанією «General Electric», де брала участь у створенні більш потужних та ефективних освітлювальних приладів для театру. Наприкінці 1920-х вона на короткий час повернулася на театральну сцену, де взяла участь у низці провінційних вистав п'єс Шекспіра. Акторці неодноразово пропонували з'явитися на великому екрані, але всі переговори з нею щоразу закінчувалися провалом. З 1937 по 1943 рік Мод Адамс очолювала відділення драматургії в коледжі Стівенс у місті Колумбія, штат Міссурі.
Протягом багатьох років свого життя акторка підтримувала тісний зв'язок із черницями католицького Ордену сестер Сіонської світлиці. У 1917 році вона навіть подарувала їм свій маєток на озері Ронконкому на Лонг-Айленді для послушниць ордену та самітниць. У середині 1940-х Мод Адамс усамітнилася у своєму заміському будинку в селі Теннерсілль у штаті Нью-Йорк, де й померла у 1953 році на 81-му році життя. Її тіло було перевезено на Лонг-Айленд, де без зайвого шуму поховано на цвинтарі монастиря сестер Сіонської світлиці. Нині у маєтку, переданому нею черницям, розміщується церковний притулок і музей пам'яті Мод Адамс.
Особисте життя Мод Адамс часто описували як сором'язливу. За словами Етель Беррімор, вона була справжньо «жінкою, яка хоче бути сама». Її замкнутий спосіб життя, включаючи відсутність будь-яких стосунків з чоловіками, сприяв доброчесному та невинному публічному іміджу, що відобразився в її найуспішніших ролях. Біографи дійшли висновку, що Адамс була лесбійкою. У неї були двоє тривалих стосунків, які закінчувалися зі смертю її партнерок: з Ліллі Флоренс з початку 1890-х років й до 1901 року та з Луїзою Бойнтон з 1905 до 1951 року.Harbin, Marra and Schanke, pp. 15–18
У масовій культурі Персонажка Еліз МакКенна в романі Річарда Метісона 1975 року Bid Time Return та його екранізації 1980 року «Десь у часі» (роль якої зіграла Джейн Сеймур) була заснована на життєписі Мод Адамс
Виступи на Бродвеї Платник — 1888 Лорд Чамлі — 1888 Опівнічний дзвін — 1889 Чоловіки і жінки — 1890 Бал-маскарад — 1892 Метелики — 1894 Магазин дрібничок — 1894 Молода необачна пара — 1895 Крістофер молодший — 1895 Сквайр дам — 1896 Розмарі — 1896 Маленький міністр — 1897 та 1904 Ромео і Джульєтта — 1899 L'Aiglon — 1900 рік Вулиця Якості — 1901 рік Гарненька сестра Хосе — 1903 «Op o' Me Thumb» — 1905 рік Пітер Пен (на основі роману Пітер і Венді) — 1905, 1906, 1912 і 1915 роки Вулиця Якості — 1908 Шути — 1908 Що знає кожна жінка — 1908 Шантеклер — 1911 рік Легенда про Леонору — 1914 Маленький міністр — 1916 Поцілунок для Попелюшки — 1916
Примітки
Література
Robbins, Phyllis. Maude Adams: An Intimate Portrait (1956)
Посилання