Лелявський Борис Миколайович (22 липня 1886, Волинь — 5 листопада 1935, Львів) — волинський шляхтич, державний діяч, маршалок шляхти Волинської губернії, депутат IV Державної Думи Російської імперії від Волинської губернії, православний діяч, поет і публіцист.
Біографія Син керівника Київського округу шляхів сполучення Миколи Лелявського (1853—1905). Великий землевласник Київської, Волинської та Катеринославської губерній (6000 десятин у загальному нероздільному володінні).
Закінчив Київську Першу гімназію (1904) та Імператорське училище правознавства (1908). Після закінчення останнього вступив на службу до Міністерства внутрішніх справ. У 1908—1910 роках перебував при Київському, Подільському та Волинському генерал-губернаторі.
У 1909—1911 роках був Ізяславським повітовим маршалком шляхти. 1911 року перейшов на посаду голови Житомирського зібрання мирових посередників, був обраний гласним Волинського губернського земства. З 1912 року обіймав посаду Овруцького повітового маршалка шляхти.
1912 року обраний депутатом Державної думи Російської імперії від Волинської губернії. Входив до фракції правих, потім у групу безпартійних. Був членом комісій: редакційної, за запитами, шляхів сполучення, за направленням законодавчих припущень, бюджетної та судової реформи.
1914 року обраний Волинським губернським маршалком шляхти, а в 1915 — головою губернської земської управи. Дослужився до чину надвірного радника.
Після Лютневої революції був комісаром Тимчасового уряду у Волинській губернії. Після Жовтневого перевороту переїхав до Києва, 1918 року був головою Київської міської управи. За гетьмана України Павла Скоропадського відмовився від посади Київського губернатора та міністра землеробства.
На еміграції жив у Львові. Брав активну участь у житті місцевої православної парафії, виступав на захист православ'я. Займався публіцистикою, співпрацював у журналі «На рубежі». 1930 року був представником мирян на Всепольському Помісному соборі, також був генеральним секретарем президії зборів Польської Православної Церкви.
Помер 1935 року від розриву серця. Похований у «Братській могилі російських журналістів» на Личаківському цвинтарі. Був неодружений.
Джерела Biografia Borisa Lelawskiego Krótka biografia Borisa Lelawskiego
Примітки