Гасан Мамед огли Гасанов (, село Султанли, тепер Джебраїльський район, Азербайджан — , місто Баку, тепер Азербайджан) — азербайджанський радянський діяч, секретар ЦК КП(б) Азербайджану. Кандидат історичних наук (1960). Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Життєпис Народився в бідній селянській родині. З 1913 до 1916 року навчався в початковій російсько-татарській школі села Султанли. У 1916 році школу закрили, Гасан Гасанов працював у сільському господарстві. Після окупації Азербайджану Червоною армією повернувся до навчання, у 1924 році закінчив однокласну школу в селі Султанли. З 1924 до 1926 року навчався у двокласній школі в Фізулінському районі.

З листопада 1926 до 1928 року служив у Червоній армії в місті Агдамі Азербайджанської РСР та був секретарем Агдам-Джебраїльського військового комісаріату. Одночасно продовжив навчання в школі другого ступеня з педагогічним ухилом (педагогічному технікумі) в Агдамі, яку закінчив у 1928 році.

Член ВКП(б) з 1928 року.

Після демобілізації з армії працював відповідальним секретарем Карабаської окружної ради «Тсоавіахіму» Азербайджанської РСР.

У 1929—1932 роках — студент Академії комуністичного виховання імені Крупської в Москві.

З липня 1932 до листопада 1933 року — завідувач відділу культури та пропаганди Касум-Ісмаїловського районного комітету КП(б) Азербайджану.

У 1933—1935 роках — інструктор ЦК КП(б) Азербайджану в місті Баку.

З 1935 до лютого 1938 року навчався на історичному факультеті Інституту червоної професури в Москві. У зв'язку із ліквідацію Інституту червоної професури не зміг захистити дипломну роботу.

З лютого до серпня 1938 року — заступник директора із наукової частини, з серпня 1938 до квітня 1939 року — директор Інституту історії партії імені Степана Шаумяна в Баку.

У квітні 1939 — лютому 1940 року — заступник завідувача відділу кадрів ЦК КП(б) Азербайджану.

У лютому 1940 — 1942 року — секретар Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану з кадрів.

У березні — жовтні 1942 року — секретар ЦК КП(б) Азербайджану із харчової промисловості.

У жовтні 1942 — 13 травня 1944 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану.

З квітня 1944 до 1945 року — віцеконсул Генерального консульства СРСР у місті Тебризі (Іран).

У травні 1945 — грудні 1951 року — секретар ЦК КП(б) Азербайджану з питань пропаганди та агітації.

З 1952 до березня 1954 року — заступник завідувача, завідувач відділу науки та культури ЦК КП Азербайджану.

З 1954 року — директор Музею історії партії при ЦК КП Азербайджану, директор Бакинської філії Центрального музею Леніна (ЦМЛ).

У 1960 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Національно-демократичний рух у Південному Азербайджані (1941–1946 роки)». У грудні 1960 року тимчасово відряджений до Центрального музею Леніна в Москві, а після повернення до Баку продовжив працювати директором Бакинської філії ЦМЛ до січня 1962 року.

З січня 1962 до 1974 року працював старшим науковим співробітником Інституту історії партії при ЦК КП Азербайджану.

У 1964 році вийшов на пенсію, а з березня 1968 року був персональним пенсіонером союзного значення.

Помер 21 березня 1977 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання в Баку.

Нагороди орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Почесна грамота Верховної ради Азербайджанської РСР (1960)

Примітки

Джерела газета «Бакинский рабочий» (Баку), 1 марта 1950 г. Генеральное консульство РСФСР-СССР в Тебризе (Персия-Иран)