Фрі́дріх Вільге́льм Ернст А́льбрехт фон Ґре́фе (; 22 травня 1828, Брісков-Фінкенгерд — 20 липня 1870, Берлін) — німецький хірург-офтальмолог, приват-доцент Університету Фрідріха Вільгельма, один із засновників офтальмології, як окремого напрямку медицини.
Походження
Альбрехт фон Ґрефе народився 22 травня 1828 року. Був сином прусського шляхтича з 1826 року, королівського медичного таємного радника й хірурга генерал-штаб-доктора прусської армії (1787—1840) та його дружини Августи фон Альтен (1797—1857). Хрещеними батьками Альбрехта фон Ґрефе були прусський король Фрідріх-Вільгельм III та його молодший син, принц Альбрехт ПрусськийBlida Heynold von Graefe | Albrecht von Graefe. Mensch und Umwelt. München: Verlag Karl Thiemig KG, 1969. — 20 S..
Батько Альбрехта був повним професором медицини та хірургії, з 1811 року директором-засновником хірургічної клініки Шаріте Берлінського університету Фрідріха ВільгельмаChisholm, Hugh, ed. (1911). «Gräfe, Karl Ferdinand von». Encyclopædia Britannica. Vol. 12 (11th ed.). Cambridge University Press. pp. 315—316.. Карл фон Ґрефе ратував за виділення науки про очні хвороби в окрему галузь медицини, з 1811 року він запровадив курс про очні хвороби в програму медичної підготовки в Берлінському університеті. Очевидно під впливом батька Альбрехт посвятив себе медицині, зокрема офтальмології.
Освіта Після закінчення престижної французької гімназії в Берліні, в якій навчання велося французькою мовою, Альбрехт фон Ґрефе в 1843 році вступив на медичний факультет Берлінського університету Фрідріха Вільгельма, який очолював знаменитий фізіолог Йоганн Петер Мюллер. В університеті він вивчав математику, хімію, фізику, філософію, медицину та анатомію. У період навчання фон Ґрефе на факультеті викладали такі відомі вчені як Йоганн Петер Мюллер, Йоганн Лукас Шенлейн, Еміль Дюбуа-Реймон, Генріх Розе, Sabine Fahrenbach: Albrecht von Graefe, in: Wolfgang U. Eckart und Christoph Gradmann (Hrsg.): Ärztelexikon. Von der Antike bis zur Gegenwart. 3. Auflage. Springer Verlag Heidelberg / Berlin / New York 2006, S. 141—142. Ärztelexikon 2006, doi:10.1007/978-3-540-29585-3. Курс офтальмології читав представник натурфілософської школи Йоганн Христіан Юнгкен, який все ще дотримувався застарілої позиції про те, що офтальмологію не варто відокремлювати від хірургії й її повинні викладати фахівці з хірургіїCarl Hans Sasse: Geschichte der Augenheilkunde in kurzer Zusammenfassung mit mehreren Abbildungen und einer Geschichtstabelle (= Bücherei des Augenarztes. Heft 18). Ferdinand Enke, Stuttgart 1947, S. 42 f..Такий підхід не сприяв виникненню у студентів живої зацікавленості наукою про очні хвороби.
1847 року Альбрехт фон Ґрефе захистив в університеті дипломну роботу De bromo ejusque praesipuis praeparatis («Про бром та його дію»), яку виконав під керівництвом Мюллера, і здобув ступінь доктора медицини. Після захисту фон Ґрефе поїхав у наукову подорож європейським континентомGraefe, Albrecht von. American Academy of Ophthalmology. https://www.aao.org/biographies-detail/albrecht-von-graefe-md. Упродовж двох з половиною років він подорожував Європою, навчаючись і працюючи з найвідомішими офтальмологами того часу. У Празі восени 1848 року працював асистентом лікаря в клініці очних хвороб відомого доктора , під впливом якого вирішив присвятити себе офтальмології і якого пізніше називав своїм першим учителем у галузі офтальмологіїFrank Krogmann: Ferdinand von Arlt (1812—1887) unter dem Aspekt seiner Beziehungen zu deutschen Wissenschaftlern. In: Würzburger medizinhistorische Mitteilungen. Band 13, 1995, S. 59–66, hier: S. 60 f.. Побував Ґрефе і в Парижі, де вперше в 1747 році Жак Дювіель провів операцію з видалення катаракти. Там він вивчав експериментальну фізіологію з Клодом Бернаром (1813—1878) і працював з ним над численними фізіологічними проблемами, включаючи функцію екстраокулярних м'язів і зорових нервів; учився у французьких офтальмологів Фредеріка Жюля Сішеля (1802—1868) та Луї-Огюста Демарра (1810—1882), двох найвидатніших офтальмохірургів свого часу. Між 1849 і 1850 роками переїхав до Відня, щоб працювати з відомим німецьким офтальмологом Фрідріхом Єгером, на якого справив добре враження своїми медичними знаннями та працьовитістю. У той час щойно була прийнята реформа медичних факультетів, яка надала професорам університетів велику автономію. Професор Єгер віддав своїх пацієнтів у розпорядження Ґрефе і дозволив йому навчати деяких своїх студентів. У липні 1850 року фон Ґрефе знову побував у Празі, де провів 2 тижні в клініці фон Арльта, вдосконалюючи свої навички в хірургії катаракти. Після Праги поїхав до Англії, де у Глазго й у Лондоні познайомився з передовим досвідом у лікуванні очних хвороб англійських офтальмологів Вільяма Боумена та Джорджа Крітчетта. У Лондоні Альбрехт фон Ґрефе заприятелював з Вільямом Боуменом та нідерландським доктором Франциском Дондерсом, який 1851 року відвідував в Лондоні Всесвітню виставку. Ця зустріч започаткувала їх довголітню приязнь, скріплену спільним науковим інтересом до офтальмології.
Професійна діяльність 1852 року Альбрехт фон Ґрефе повернувся до Берліна, де в тому ж році отримав габілітацію з хірургії та офтальмологіїCarl Hans Sasse: Geschichte der Augenheilkunde in kurzer Zusammenfassung mit mehreren Abbildungen und einer Geschichtstabelle. 1947, S. 46 und 51. і розпочав приватну практику. 1855 року він відкрив приватну очну клініку, яка з невеликого приміщення з часом розрослася до триповерхової очної лікарні на 120 ліжок і яка стала першою офтальмологічною клінікою в НімеччиніPaul Diepgen, Heinz Goerke: Ludwig Aschoff/Diepgen/Goerke: Kurze Übersichtstabelle zur Geschichte der Medizin. 7., neubearbeitete Auflage. Springer, Berlin/Göttingen/Heidelberg 1960, S. 40.. Невдовзі клініка набула європейської слави не тільки як лікувальний заклад, але й як центр наукових досліджень в офтальмології.
У 24 роки Альбрехт фон Ґрефе отримав звання ординарного професора хірургії та очних хвороб. А після захисту докторської дисертації «Про рух очей» йому було надано звання приват-доцента Берлінського університету Фрідріха ВільгельмаА. Грефе. Основатель современной офтальмогогии. Здоров'я України, 2009, № 18 (223). — с. 66.. З 1866 року він працював професором Берлінського університету, а з 1868 року був призначений директором офтальмологічного відділу університетської клініки Шаріте. Звичайний робочий день професора Ґрефе був насичений і регламентований: обхід хворих у клініці, консультації, амбулаторний прийом, наукові дослідження та лекції в університеті. Останні викликали захоплення й мали незмінну популярність завдяки великій ерудиції професора, найвищому професіоналізму, повчальним історіям з медичної практики. Доступність і простота у спілкуванні, уважність та повага до співрозмовника викликали велику пошану до фон Ґрефе з боку студентів та пацієнтів. До нього зверталися пацієнти усіх соціальних верств, часто з інших країн; бідних пацієнтів він лікував безоплатно.
Медичні досягнення
Альбрехта фон Ґрефе вважають засновником сучасної офтальмології за той визначний внесок, який він зробив у офтальмологічну науку.
Своїми дослідженнями він встановив взаємозв'язок захворювань очей з внутрішніми або неврологічними захворюваннями такими як цукровий діабет, захворювання нирок чи внутрішньочерепний тиск. Фон Ґрефе був піонером у використанні в офтальмології створеного Германом Гельмгольцом у 1851 році офтальмоскопаHermann von Helmholtz Antwortrede: gehalten beim Empfang der Graefe-Medaille zu Heidelberg am 9. August 1886. Процитовано 20 серпня 2019.http://histmath-heidelberg.de/txt/Helmholtz/graefe.htm. Він так сказав про винахід офтальмоскопа:
Завдяки застосуванню офтальмоскопа Гельмгольца Ґрефе створив діагностику захворювань очного дна (судинної оболонки, сітківки, зорового нерва), що забезпечило точнішу ідентифікацію причин ослаблення зору. Уперше в світовій практиці він описав симптоми емболії артерії сітківки (1858), набряку диска зорового нерва (1860), ознаки невриту зорового нерва, сифілітичні та туберкульозні зміни очного дна (1867—1868). 1862 року винайшов один із перших тонометрів для вимірювання внутрішньоочного тиску. 1864 році він описав патологічну ознаку при хворобі Грейвса-Базедова (затримка повік), яку було названо на його честь симптомом Ґрефе. 1866 року фон Ґрефе опублікував перший докладний опис симпатичної офтальмії (симпатичне запалення)Paul Diepgen, Heinz Goerke: Aschoff/Diepgen/Goerke: Kurze Übersichtstabelle zur Geschichte der Medizin. 7., neubearbeitete Auflage. Springer, Berlin/Göttingen/Heidelberg 1960, S. 43 und 45.. Трохи пізніше фон Ґрефе докладно зафіксував симптоми паралічу очних м'язів та хронічної прогресуючої зовнішньої офтальмоплегії (1868),MR of Extraocular Muscles in Chronic Progressive External Ophthalmoplegia AJNR Am J Neuroradiol 19:95–99, January 1998 й одночасно намітив шляхи медикаментозного лікування цих тяжких захворювань; описав поєднання пігментного ретиніту та перцептивної глухоти при синдромі Ашера,Usher's syndrome @ Who Named It; досяг особливого успіху в лікуванні косоокості; описав кератит, який пізніше був названий герпетологічним; одну з робіт присвятив цистицеркозу ока — ураженню очей цистицерками — та їх хірургічному видаленню.
Та всесвітню славу Альбрехту фон Ґрефе принесли два відкриття. До середини XIX століття однією з невирішених проблем в офтальмології була глаукома. 1857 року він запропонував для лікування глаукоми операцію (висічення частини райдужної оболонки), представлену в доповіді «Про природу та лікування глаукоми іридектомією» на Міжнародному офтальмологічному конгресі в БрюсселіAlbrecht von Graefe: Beiträge zur Lehre vom Schielen und von der Schiel-Operation. In: Graefes Archiv für Ophthalmologie. Band 3, 1957, S. 177—286.. Іридектомія виявилася єдиним на той час способом зниження внутрішньоочного тиску та попередження сліпоти від глаукоми в багатьох хворих.
Другим видатним досягненням фон Ґрефе стало удосконалення техніки операції видалення катаракти (1859 р.) способом периферичної лінеарної екстракції катарактиCarl Hans Sasse: Geschichte der Augenheilkunde in kurzer Zusammenfassung mit mehreren Abbildungen und einer Geschichtstabelle. 1947, S. 60 (Starschnittmethoden). Для цієї операції він винайшов і використовував вузький ніж, названий ножем Ґрефе. Операція за методом Ґрефе давала хороші візуальні та косметичні результати й застосовувалася в офтальмології майже сто років.
Крім наукових досліджень Альбрехт фон Ґрефе прославився хірургічною майстерністю. Так, зокрема, він виконав щонайменше 10 000 операцій з видалення катаракти. Усього за 19 років професійної діяльності він надав офтальмологічну допомогу понад 100 тис. пацієнтів..
Іменем Ґрефе названо багато медичних термінів: операція Ґрефе з видалення катаракти; операція Ґрефе — іридектомія при глаукомі; симптом Ґрефе (Graefe sign) при хворобі Грейвса (Graefe disease) — відставання верхньої повіки при зміні погляду вгору на погляд вниз (при обертанні очного яблука вниз); псевдо-симптом Ґрефе (pseudo-Graefe phenomenon) — подібне відставання верхньої повіки при русі очей вниз зумовлене вродженою параміотонією; очне дзеркало Ґрефе (Graefe eye speculum); ніж Ґрефе для катаракти (Graefe cataract knife); ніж Ґрефе (Graefe knife) для розрізу рогівки; пінцет Ґрефе (Graefe forceps); тканинний пінцет Ґрефе (Von Graefe Tissue Forceps)integralife.com/von-graefe-tissue-forceps/product/surgical-instruments-hospitals-surgery-centers-tissue-banks-padgett-plastic-reconstructive-surgery-forceps-von-graefe-tissue-forceps; ірисовий пінцент Ґрефе (Graefe iris forceps) для райдужної оболонки окаhttps://www.teammed.com.au/shop/surgical_instruments/forceps/eye_forceps/graefe_iris_forceps_curved_10cm_armo/; електрокаутер фон Ґрефе (von Graefe electrocautery); гачок для косоокості фон Ґрефе (von Graefe strabismus hook)integralife.com/von-graefe-strabismus-hook/product/surgical-instruments-hospitals-surgery-centers-tissue-banks-jarit-ophthalmic-hooks-von-graefe-strabismus-hook.