Сврліг () — місто та муніципалітет у на півдні Сербії. Згідно з переписом 2011 року, у місті проживало 7 553 жителі, а в муніципалітеті — 14 249 осіб.
Географія Сврліг розташований на річці Сврлішські Тимок, 30 км на схід від Ніша, третього за величиною міста Сербії. До сусідніх сіл належать Црнолєвиця та Преконога.
Історія
Антропологія Антропологічне дослідження Михайло Костича стверджує, що провінція Сврліг була населена переважно «старим» населенням, а частина походить від «колоністів другої половини 15 століття». За словами Петра Влаховича, Сврліг є частиною сербського етнографічного регіону Шопи.
Середньовіччя Сврліг — назва жупи (жупи) в середні віки. Вперше згадується в географічному переліку графств і міст у грамотах візантійського імператора Василія II 1019–20 років. Поселення та його околиці згадуються як частина Ніської єпархії. У 1183 році Сврліг та інші прилеглі укріплення були захоплені сербським великим князем Стефаном Неманею. Укріплення здебільшого відноситься до середньовічного сербського періоду. Він знаходився на дорозі, яка з'єднувала Ніш з дорогою на Константинополь. Євангеліє, написане в Сврлігу в сербській редакції старослов'янської мови 1279 року, збереглося фрагментарно. Після завоювання Бранічево сербським королем Стефаном Мілютіном у 1290-х роках Сврліг став прикордонним регіоном. Сврліг був завойований і пограбований у 1413 році османським принцом Мусою Челебі. Тоді воно було частиною Сербської деспотовини Стефана Лазаревича.
Ранньомодерний період Османською мовою місто було відоме як Ісферлік та Ісфірліг. В адміністративному відношенні входило до Відинського санджаку.
Новий час Під час Топлицького повстання (1917) в регіоні діяли сербські партизанські загони.
У 1922 році було побудовано шосе Ніш–Сврліг–Княжевац–Заєчар. З 1929 по 1941 рік Сврліг входив до складу Моравської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни в регіоні діяли югославські партизани.
Демографія Згідно з результатами перепису 2011 року, муніципалітет Сврліг мав 14 249 мешканців.
Етнічні групи Етнічний склад муніципалітету: Етнічна група Населення % серби 13 843 97,15% цигани 157 1,10% угорці 9 0,06% македонці 8 0,06% болгари 6 0,04% хорвати 6 0,04% інші 220 1,54% Всього 14 249
Економіка У наступній таблиці наведено попередній огляд загальної кількості зайнятих за основним видом діяльності (станом на 2017 рік): діяльність Всього Сільське, лісове та рибне господарство 8 Переробна промисловість 1,105 Розподіл електроенергії, газу та води 20 Розподіл води та поводження з водними відходами 36 Будівництво 109 Опт і роздріб, ремонт 344 Рух, зберігання та зв'язок 88 Готелі та ресторани 73 ЗМІ та телекомунікації 35 Фінанси та страхування 10 Майновий фонд і статут - Професійна, наукова, інноваційна та технічна діяльність 54 Адміністративні та інші послуги 12 Адміністрація та соціальне забезпечення 128 Освіта 172 Охорона здоров'я та соціальна робота 113 Мистецтво, дозвілля та відпочинок 4 Інші послуги 28 Всього
Список літератури
Зовнішні посилання