Леоні́д Сергі́йович Бронєво́й (; , Київ, Українська СРР — , Москва, Росія ) — радянський і російський актор, Народний артист СРСР (1987), лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих та Державної премії РФ імені К. С. Станіславського, Народний артист України (2013; позбавлений звання) .
Біографія Народився в родині Соломона Йосифовича Бронєвого (справжнє прізвище — Факторович),Леонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» — С. 10. генерала НКВС, та його дружини Белли Львівни. Батько був начальником 6-го відділу НКВС УСРР, згодом репресований (арештований у 1937, «отримав» 5 років, потім термін продовжили, звільнився в 1946). Матір працювала бухгалтером, похована на Байковому кладовищі в Києві. Сестра матері — співачка Олена Ландау,Леонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» — С. 11. солістка Львівської опери в 1940—1941 та 1944—1945 рокахЧекас Л. До львівського періоду ТВОРЧОСТІ ДИРИГЕНТА, НАРОДНОГО АРТИСТА УРСР М. Д. ПОКРОВСЬКОГО . — С. 342.. Стрийко — Олександр Факторович (Бронєвой).
Навчався в Ташкентському інституті театрального мистецтва та Школі-студії МХАТ.
Починав акторську кар'єру в провінційних театрах СРСР — грав на сценах Іркутська, Грозного, Оренбурга, Воронежа.
У Москві працював у Театрі на Малій Бронній.
Дебютом в кіно стала роль у стрічці «Товариш Арсеній» (1964). Успіх і популярність принесла роль Генріха Мюллера в багатосерійному фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973).
Від 1988 року грав у театрі «Ленком» (Москва).
Проживав у 2-кімнатній квартирі в Москві. Свого часу в ній побував начальник охорони президента Росії, обіцяв допомогти з ремонтом, але далі обіцянки справа не пішлаЛеонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» — С. 9..
Сім'я Перша дружина — Валентина Блінова (померла від раку), їхня донька — Валентина (у 4-річному віці втратила матір). Друга дружина — Вікторія (1940—2020).
Громадянська позиція У березні 2014 року підтримав анексію Криму та агресивну політику Путіна стосовно України .
Фільмографія
— Товариш Арсеній — полковник жандармерії — Лебедєв проти Лебедєва — Євген Вікторович — Невідома… — Вернер — Твій сучасник — референт міністра — …І знову травень! — Снігурівський Євген Львович — Водевіль про водевіль — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Повинною головою… (Справа № 4) — Кудряшов — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Шантаж (Справа № 6) — Кудряшов у в'язниці (сцена) — Виконуючий обов'язки — Тугодаев, замовник проекту 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Генріх Мюллер 1974 — Лікаря викликали? — Медведєв Леонід Сергійович, професор 1974 — П'ятірка за літо — Степан Петрович, кухар, говорить віршами 1974 — Таня — Семен Семенович Васін — Концерт для двох скрипок — професор — Агонія — Іван Федорович Манасевич-Мануйлов 1975 — Маяковський сміється — Олег Баян 1975 — Ольга Сергіївна — тютя 1975 — Прошу слова — Петро Васильович Алтухов, колишній голова міськвиконкому — Озброєний і дуже небезпечний — Пітер Дамфі — Викрадення «Савойї» — Шаллов Жан, комерсант 1979 — Той самий Мюнхгаузен — герцог — курфюрст Ганновера — Які наші роки! — Михайло Михайлович Осташенко, батько Майї — Карл Маркс. Молоді роки — Ліон Філіпс — Повернення резидента — Йоганн Штаубе 1982 — Покровські ворота — Аркадій Варламович Велюров — Якщо вірити Лопотухіну... — Юрій Леонідович, директор школи — Формула кохання — Доктор — Кінець операції «Резидент» — Йоганн Штаубе 1986 — Чичерін — Максим Литвинов 1986 — Що таке Єралаш? (Музично-телевізійний фільм-вистава) — редактор «Єралашу» — Загадковий спадкоємець — Олексій Миронович лізовскіх, нотаріус — Велика гра — Вернье 1988 — Фізики — Алек Джаспер Кілтон 1990 — Будиночок на околиці — Панас Миколайович — Небеса обітовані — Семен Єфремович Бакурін — Старі молоді люди — Віктор Максимович, депутат — Італійський контракт — Дон Лючино — Шизофренія — кравець 1997 — Корабель двійників — генерал ФСБ — Прості речі — Володимир Михайлович Журавльов — Без вини винуваті — Мендельсон Примітки
Література Абліцов В''. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті — К. : КИТ, 2007. — 436 с. Большой энциклопедический словарь. Леонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» // Бульвар Гордона. — 2016. — № 32 (588) (авг.). — С. 8—12.
Посилання