У фармакології потенція — це міра біологічної активності препарату, виражена в термінах дози, необхідної для отримання фармакологічного ефекту заданої інтенсивності. Сильнодійний препарат (наприклад, фентаніл, клоназепам, рисперидон, бенперидол, буметанід) викликає певну реакцію при низьких концентраціях, тоді як препарат меншої дії (наприклад, морфін, алпразолам, зипразидон, галоперидол, фуросемід) викликає таку ж реакцію лише при вищих концентрації. Вища ефективність не обов'язково означає більшу або більше побічних ефектів.
Види потенції Міжнародний союз фундаментальної та клінічної фармакології () заявив, що «потенція є неточним терміном, який завжди слід визначати далі», і наводить такі списки типів потенції: Тип потенції Позначення (символи) Визначення Ефективна дозаED_{50} Це мінімальна доза або концентрація препарату, яка викликає біологічну відповідь у 50 % досліджуваної популяції. Середня летальна дозаLD_{50} Для наркотиків або токсинів це токсична одиниця, яка вимірює мінімальну дозу, яка спричиняє смерть (летальна доза) у 50 % випадків. Середня токсична дозаTD_{50} Це мінімальна доза, при якій токсичність виникає в 50 % випадків. Напівмаксимальна ефективна концентрація(половина максимально ефективної концентрації)EC_{50} Це міра концентрації лікарського засобу, антитіла або токсиканту, яка викликає біологічну реакцію на півдорозі між базовою лінією та максимумом після визначеного часу впливу. Іншими словами, це можна визначити як концентрацію, необхідну для отримання 50 % ефекту. Половина максимальної інгібуючої концентраціїIC_{50} Це міра потужності речовини щодо інгібування певної біологічної або біохімічної функції.
Див. також Максимальна стерпна доза Гранично допустима концентрація Терапевтичний індекс ЕД50 EC50 IC50 LD50 Крива доза-ефект Інгібітор реакції § Потенція
Примітки
Література
Посилання The Top 15 Most Dangerous Drugs Commonly Used Drugs Charts