Юрій Васильович Попо́в (13 листопада 1939, Харків — 25 липня 2015, Полтава) — український актор театру.

Біографія Народився 13 листопада 1939 року у місті Харкові (нині Україна). Під час німецько-радянської війни переїхав із сім'єю в село Чернеччину Охтирського району Сумської області, де провів дитинство і юність. З ранніх років виступав на сцені, мав успіх як читець гумору. У 1956 році за активну участь у художній самодіяльності був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури СРСР, а в 1957 році став учасником першого Республіканського фестивалю молоді та студентів, отримавши диплом лауреата першого ступеняПамяти Юрия Попова / Новости Полтавы. .

У 1963 році з відзнакою закінчив Харківський театральний інститут, де навчався на акторському відділенні під керівництвом Данила Антоновича у класі Миколи Борисенка і з того ж року почав працювати актором Полтавського українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя.

З 1965 ро 2015 рік мешкав у Полтаві в будинку № 41/28 на вулиці ПушкінаЗа останні два дні у Полтаві відкрили дві меморіальні дошки: актору Юрію Попову та журналісту Олександру Кулику / Інтернет-видання «Полтавщина». 12 листопада 2017.. Помер у Полтаві 25 липня 2015 року.

Творчість Протягом 50 років на сцені він зіграв понад 100 ролей, зокрема:

Андрійко («Люди в шинелях» Івана Рачади); Володя Ульянов («Сім'я» Івана Попова); Зевс («Енеїда», інсценізація Василя Котляра за Іваном Котляревським); Мартин Боруля, Іван («Мартин Боруля», «Безталанна» Івана Карпенка-Карого); Санчо Панса ( Дейла Вассермана); Терешко Колобок («Трибунал» Андрія Макайонка); Шельменко («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка); Черевик («Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького); Кокарев («Роза вітрів» Бориса Мокроусова); Федір («Комуніст» Євгена Габриловича); Тев'є («Тев'є-Тевель» Григорія Горіна); Містер Вебб («Мить…життя…» Торнтона Вайлдера); Пан Мітч («Соло для годинника з передзвоном» Освальда Заградника); Явтух («Вій» Ніни Садур за Миколою Гоглем); </div>

Відзнаки Медаль «Ветеран праці» (1989); премії Полтавська обласна художня премія імені Петра Артеменка (1976); Полтавська обласна премія імені Леоніда Бразова (2012; за сценічне втілення драми Григорія Горіна «Тев'є-Тевель» за мотивами творів Шолом-Алейхема); Полтавська обласна премія імені Івана Котляревського (2013); почесні звання Заслужений артист УРСР з 1972 року; Народний артист України з 2001 року. Нагороджувався грамотами Міністерства культури України; у 2009 році став лауреатом премії «Наш родовід» Національної спілки театральних діячів України, у 2012 році нагороджений Почесною грамотою спілки.

Вшанування 10 листопада 2017 року у Полтаві, на фасаді будинку № 41/28 на вулиці Пушкіна, де мешкав актор, йому встановили меморіальні дошку (скульптор Микола Посполітак).

Примітки