Марцелій Гаврилович Сухоровський (1840—1908) — живописець-портретист, академік Імператорської Академії мистецтв, який мав скандальну славу за життя. Згадується у ранній редакції оповідання А. А. П. Чехова «Твір мистецтва».Чехов А. П. Полное собрание сочинений. — М: Наука, 1976. — Т .5, С. 593, 672
Біографія Народився в Галичині (Австро-Угорщина) у 1840 році. Переселився до Росії.
У 1858 році вступив до Імператорської Академії мистецтв. Під час навчання в Академії був нагороджений двома малими срібними медалями за етюди, у 1866 р. — великою срібною медаллю за малюнок. Закінчив Академію у 1868 році зі званням художника ІІІ ступеня.
Працював як портретист. У 1872 році був удостоєний звання класного художника І ступеня за портрет пані Раппопорт. У 1874 році обраний академіком за портрет княгині Голіциної та низку інших творів.
Довгий час не користувався популярністю. Однак, коли в 1880 був опублікований популярний роман Еміля Золя «Нана» про життя французької кокотки, Сухоровський намалював картину «Нана» в жанрі нюНекролог М. Г. Сухоровского. // Журнал «Нева», № 12, 1908. С. 231. Картина мала надзвичайний успіх, принесла йому ім'я та статки, хоча деякі почали називати Сухоровського «порнографом». Сухоровський возив «Нану» містами Росії, а також виставляв картину за кордономСтернин Г. Ю. Художественная жизнь России на рубеже XIX—XX веков. — Москва: Искусство, 1970. С. 55, 222.. Виставка картини супроводжувалася особливим освітленням, музикою, драпіруванням та різними предметами обстановки; наприклад, на оксамитовому килимі біля рами картини були недбало кинуті атласні рожеві туфлі . Картина була продана англійському промисловцю і вважається найдорожчою російською картиноюСеврюхин Д. Я. «Нана» Марцелия Сухоровского: Ещё раз о судьбе самой дорогой русской картины. // «Антикварное обозрение». 2008. № 4. С. 24-25. Пізніше подібні виставки Сухоровський повторював і для інших своїх картин.
Проте невдачі переслідували Сухоровського майже все життя; його стан був підірваний великими катастрофами (пожежами) та хворобами. Свою останню картину — «Дочка Нана» — писав у тяжкому й пригніченому стані, покладаючи на неї останні надії.
Помер 26 лютого 1908 від інфаркту. Похований у Санкт-Петербурзі на Микільському цвинтаріСухоровский Марцелий Гаврилович. // Некрополь Свято-Троицкой Александро-Невской лавры..
У 1909 році в Петровському пасажі відкрилася посмертна виставка Сухоровського, де публіці була продомонстрована картина «Дочка Нана».
Відомі картини «Портрет юної красуні» (1868) «Портрет невідомого (з сім'ї графів Олсуф'євих)» (1875) «Портрет дівчинки» (1880) «Нана» (1881) «Мариця» (1886) «Портрет пані Раппопорт» «Портрет княгині Голіциної» «Марія Магдалина» «Сон наяву» «Полонянка в гаремі» «Художник за …» (1900) «Задоволена життям» (1903) «Дівчина на кухні» (1904) «Портрет жінки» «Дівчина з віялом» (1906) «Дочка Нана» (1908)
Родина
Син Володимир Марцелійович Сухоровський (1870-після 1909) — російський архітектор.
Примітки
Література И. Н. Бухарев Несколько слов о картинах и сочинениях соблазнительного свойства. (По поводу выставки картин «Нана» Сухоровского и «Минута неги» Ростовского и романа «Нана» Золя и т. п.). — Москва: Типография И. П. Малышева, 1882. Павліченко Н. «Нана» Марцелія Сухоровського: історія найдорожчої картини Російської імперії // Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури Северюхин Д. Я. Искусство, эротика и деньги: Академик Марцелий Сухоровский. // «Антикварное обозрение». 2008. № 1. С. 14–17. Северюхин Д. Я. «Нана» Марцелия Сухоровского: Ещё раз о судьбе самой дорогой русской картины. // «Антикварное обозрение». 2008. № 4. С. 24–25
Посилання Martsely Gavrilovich Sukhorovsky ) Martsely Gavrilovich Sukhorovsky )