Sun Structures () — дебютний студійний альбом англійського рок-гурту Temples, що вийшов у 2014 році.
Гурт Temples було створено 2012 року в англійському . Його засновники гітарист Джеймс Бегшоу та бас-гітарист Том Волмслі записали в домашній студії пісню «Shelter Song», надихаючись психоделічним звучанням, розповсюдженим наприкінці 1960-х років. Після публікації пісні в Інтернеті музиканти підписали контракт з лейблом Heavenly Recordings, а також запросили барабанщика і клавішника, сформувавши остаточний склад Temples.
З 2012 по 2014 роки гурт видав сингли «Shelter Song», «Colours to Life», «Keep in the Dark» та «Mesmerise», після чого випустив повноцінний студійний альбом Sun Structures. Платівка отримала схвальні відгуки слухачів, музичних оглядачів та відомих музикантів, серед яких Джонні Мар та Ноел Галлахер. Temples стали вважати одним з провідних сучасних колективів психоделічної рок- та попмузики, найчастіше порівнюючи з австралійським гуртом Tame Impala.
Sun Structures потрапив до десятки найкращих альбомів в британському тижневому хіт-параді та був визнаний альбомом 2014 року за версією мережі магазинів інді-музики Rough Trade.
Історія створення
Створення гурту Засновниками гурту Temples стали англійські музиканти Джеймс Бегшоу та Том Волмслі. Обидва жили в , графство Нортгемптоншир, Англія, та грали в гурті : Джеймс на гітарі, а Том — на клавішних. Зблизившись завдяки спільним музичним смакам, серед яких The Byrds та попзаписи 1960-х років, музиканти почали генерувати ідеї для нових пісень. Досягнувши специфічного звучання барабанів в імпровізованій домашній студії Бегшоу в Кеттерінгу, вони додали до нього мелодію, куплет і приспів, створивши свій перший трек «Shelter Song». Назву гурту «Temples» () обрали, бо вона «була такою ж духовною та кінематографічною, як музика, яку записували» . Опублікована в Інтернеті «Shelter Song» привернула увагу не лише слухачів, але й продюсерів, які запропонували дуету підписати контракт з лейблом Heavenly Recordings, попри повну відсутність живих виступів гурту .
Перші сингли Слідом за «Shelter Song» дует Бегшоу та Волмслі продовжив створювати та записувати нові пісні. Наступними в студії з'явилися «The Golden Throne» та «Keep in the Dark» . Музиканти запросили своїх друзів з Кеттерінгу, барабанщика Сема Томса та клавішника Адама Сміта , перетворившись зі студійного проєкту на повноцінний концертний гурт. Учасників колективу об'єднувала не лише любов до музики — більше The Byrds, аніж The Beatles, — але й зацікавленість у всьому містичному, в тому числі тексти Олдоса Гакслі та Тімоті Лірі, та фільми Кеннета Енгера.
Дебютним синглом, що вийшов на лейблі Heavenly Recordings, стала вже відома композиція «Shelter Song». За словами музикантів, позитивна реакція музичної преси стала для них несподіванкою, адже вони лише намагалися створити щось власне, надихаючись класичними записами. Протягом наступного року гурт продовжував гастролювати та записувати нові пісні, випустивши сингли «Colours to Life», «Keep in the Dark» та «Mesmerise». За рік Temples стали одним з найобговорюваніших молодих колективі Великої Британії. Вони виступали разом з The Rolling Stones у лондонському Гайд-парку та отримали пропозицію спільного туру від Suede. Публічну підтримку Temples надали такі відомі британські музиканти, як Джонні Марр (The Smiths), Роберт Ваєтт (Soft Machine) та Ноел Галлахер (Oasis).
Виробництво альбому Видавши декілька пісень, музиканти Temples зосередились на записі повноцінного альбому. В інтерв'ю тижневику Time Out вони зізнались, що ідея платівки полягала в створенні пісень на абстрактні теми, використовуючи ностальгічне та позачасове звучання . Запис тривав в студії Бегшоу в Кеттерінгу до листопада 2013 року, в проміжках між концертами, коли гурт повертався до рідного міста. Останніми було записано пісні «Mesmerise» та «A Question Isn't Answered». За словами Бегшоу, музиканти «намагалися створити колекцію пісень, яка буде працювати як один довгий запис, як одне ціле... вразити самих себе, написати музику, як подобалася б самим». Всі пісні написано дуетом Бегшоу та Волмслі. За словами музикантів, до платівки увійшов майже весь наявний матеріал, проте принаймні декілька пісень — «Prisms», «Ankh», «Jewel of Mine Eye» — вийшли лише як бі-сайди до синглів Temples, не ставши частиною дебютного альбому .
В інтерв'ю журналу музиканти Temples розповіли, що під час виробництва Sun Structures надихалися продюсерськими ідеями улюблених гуртів, починаючи з The Beatles. Вони не намагалися копіювати звучання цілих альбомів, але запозичували поодинокі елементи, як-то звучання гітари або барабанів, цікаві вступи тощо. Волмслі та Бегшоу особливо відзначали пісню «Expecting to Fly» Ніла Янга через роботу аранжувальника Джека Ніцше, що дозволила зберегти неповторну атмосферу та настрій пісні. Музиканти записували всі пісні вдома, використовуючи наявне обладнання та не переймаючись через відсутність професійної апаратури. Барабани було записано у навмисно спрощений спосіб, з використанням лише декількох мікрофонів, які вони могли себе дозволити («в стилі Гліна Джонса»). Рішення записувати все в домашніх умовах було свідомим, бо музиканти не хотіли розчаровуватися в результаті, який отримали б у професійній студії, замість цього контролюючи процес самостійно. Коли роботу над базовими треками в Кеттерінгу було завершено, до справи взявся звукоінженер Клаудіус Міттендорфер, відомий за роботою з The Mars Volta, Muse та Franz Ferdinand, який зводив треки у Нью-Йорку.
Учасники запису Temples: Джеймс Бегшоу — гітара, вокал, Томас Волмслі — бас-гітара, Адам Сміт — гітара, клавішні, Семюел Томс — барабани.
Виробництво: музика та тексти — Джеймс Бегшоу, Томас Волмслі продюсер — Джеймс Бегшоу, зведення — Клаудіус Міттендорфер, за винятком «Shelter Song» та «Fragment's Life» (Джеймс Бегшоу), мастеринг — Ноель Саммервіль, менеджмент — Серн Каннінг, Джеймс Сандом, ілюстрація, фотографія — Еббі Стівенс, Зої Максвелл, дизайн, макет — Томас Каслін.
Зміст
Обкладинка
На обкладинці альбому зображені чотири учасники гурту на фоні старовинного триповерхового будинку. Музиканти хотіли підкреслити, що всі вони родом з англійського Кеттерінгу, і тому вирішили сфотографуватися на тлі Трикутного будинку у Раштоні, що знаходиться неподалік від рідного міста. Цю будівлю побудовано 1593 року, а її незвична форма та символи всередині приміщення відсилають до Святої Трійці. Всі музиканти на обкладинці дивляться в різні боки, що мало підкреслювати відмінність їхніх музичних смаків .
Авторками оформлення альбому стали артдиректорка Еббі Стівенс та фотографка Зої Максвелл. Окрім обкладинки, вони створили фотографії для буклета та пресрелізу, на яких музиканти Temples були зображені всередині Трикутного будинку в Раштоні, на фоні стін із трикутними декоративними елементами, та зовні, на розі будівлі. Альбом було номіновано на отримання премії , яка щороку вручається дизайнерам та музикантам, які створили найкращі обкладинки вінілових платівок.
Список композицій
Музика та тексти 1. «Shelter Song» () — це перша пісня Temples, що вийшла 2012 року. Вона починається з рифу на 12-струнній гітарі та продовжується мелодійним співом під акомпанемент барабанів та перкусії. Вокальна партія куплету складається з викликів та відповідей, а передприспів закінчується фразою «Take me away to the twilight zone» (). За другим куплетом йде короткий вокаліз, що перетікає у приспів, на фоні якого з'являються короткі яскраві акорди. Після третього куплету та приспіву йде кода, побудована на вже знайомому вокалізі, спочатку з ледь помітним акомпанементом, а потім з гучними та поступово затихаючими барабанами. Звучання пісні порівнювалося з альбомом Sonic Flower Groove шотландського рок-гурту , виконавцями лейблу Decca (, , Енді Форрей та Curiosity Shoppe) та сучаснішими британськими артрокерами .
2. Чільна композиція «Sun Structures» () побудована навколо ритмічної бас-гітари, спрощеної барабанної партії та клавішних, витриманих в стилі гаражного року. Протягом треку неодноразово повторюється один й той же гітарний риф, який наближає пісню до хардроку. Вокал з ефектом луни поєднується з фуззовими гітарами. Інструментальний програш в середині композиції, який порівнювали з рок-оперою у виконанні , поєднує психоделічний рок із прог-роком.
3. Пісня «The Golden Throne» () була відома слухачам ще з 2012 року за неофіційними бутлегами, виданими дуетом гітариста Джеймса Бегшоу та бас-гітариста Тома Волмслі. Вона розпочинається з психоделічного гітарного вступу, який — як і назва та відеокліп — містить єгипетські мотиви. Мелодійний вокал у куплеті звучить на фоні клавішних, а гітарні акорди наголошують на другій та четвертій долі такту, подібно до музики регі. У приспіві з'являються струнні, створюючи спекторівську «стіну звуку». Закінчується композиція програшем Адама Сміта на клавішних, що імітує священне звучання.
4. «Keep In the Dark» () — це неопсиходелічна глем-рокова композиція, в якій окрім звичайних для рок-гурту інструментів можна почути мелотрон, арпеджіо на арфі та програш на трубі. Пісня порівнювалася з творчістю Марка Болана та гурту T. Rex; барабанну партію на першому плані вважали ніби запозиченою з «Jean Genie» Девіда Бові, а низхідний вокал в куплеті — схожим на «Draggin' the Line» гурту Beat Goes Bang.5. «Mesmerise» () — ще одна глем-попова композиція, що стартує з гітарного рифу, який повторюється протягом пісні. Текст містить рядки, типові для психоделічної поезії, такі як «Paradise is alive in the conscience of the brain» (). Одноголоса вокальна партія на початку композиції згодом перетворюється на багатоголосся, характерне для попрокового гурту 1960-х The Beach Boys.
6. «Move with the Season» () — повільна психоделічна попбалада, побудована навколо гітарних акордів. Окрім них вокалу Бегшоу акомпанують барабани Сема Томса та клавішні Адама Сміта. В пісні також відзначали «пасторальний» вплив The Byrds
7. «Colours to Life» () побудована на яскравому гітарному рифі, що повторюється знову й знову. Поступово до нього доєднується синтезатор, згодом вступають барабани та бас-гітара. Куплет, в якому до вокалу Бегшоу додано ефект реверберації, переходить у гармонічний передприспів, а потім у кульмінацію пісні — приспів, в якому поєднуються мелодійний вокал, орган та інший гітарний риф. Текст пісні торкається метафізичних тем: «Spectrums defy us left to remind us / Love, lust, spaces in time bringing colours to life» ().
8. «A Question Isn't Answered» () починається з плескання у долоні, за яким йде програш на органі та гучний мелодійний вокаліз в стилі музики Близького Сходу. Пульсуючий ритм композиції схожий на краут-роківський «моторик», інструментальний початок нагадує кантрі-рок, а гітарний риф з ефектом «фузз» перетворює композицію на бугі або важкий блюз. Філософські тексти містять гру слів, на кшталт «A question isn't answered, if an answer isn't questioned» (), відсилаючи до психоделічного періоду гурту The Beatles та сольних альбомів Джона Леннона.
9. «The Guesser» () — одна з перших пісень Temples, які Бегшоу та Волмслі виконували дуетом ще у 2012 році. Витримана в стилі попмузики 1970-х, вона поєднує ті самі елементи, що і решта пісень з альбому: «оп'янілий» вокал, гітари з ефектом «фузз» та акомпанемент органу. У частині мелодії та акордів у куплеті знаходили схожості з хітом 1966 року «».
10. «Test of Time» () виділяється енергійними барабанами, характерними для музики 1960-х років. Структура пісні є типовою для Temples: куплет та передприспів перетікають в епічний приспів. Цю пісню порівнювали з творчістю як класичних гуртів британського психоделічного року (Small Faces, Cream, ранні Pink Floyd), так і сучасних рок-гуртів (Tame Impala, , проєкти продюсера ).