Боніфа́тій Фізике́вич (хресне ім'я Васи́ль; серпень 1749, Галичина — 8 вересня 1804, Канів) — церковний діяч, василіянин, педагог, проповідник, місіонер, канівський архимандрит.
Життєпис Народився в серпні 1749 року в Галичині у сім'ї Томи Фізикевича та його дружини Анни. Вивчав поетику в Бучацькій василіянській гімназії. 27 липня 1765 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Почаївський монастир. 1 жовтня 1766 року склав вічні чернечі обіти. Вивчав риторику в Гощі (1766—1767) та Віцині (1767—1768). Філософію вивчав у Замості (1768—1770), а богослов'я в Римі в Папській Урбаніанській колегії Пропаганди Віри (1770—1773)Стецик Ю. Чернецтво Святопокровської провінції ЧСВВ (1739—1783 рр.)… — С. 231.. 21 березня 1773 року отримав дияконські свячення в церкві Колегії з рук владики Джованні Крізостомо де Клюні, O.F.M. Conv., а 13 (або 15) квітня цього ж року владика де Клюні висвятив його на священникаDr. Dmytro Blažejovskyj. Ukrainian and bielorussian students in the Pontificio Collegio Urbano de Propaganda Fide (1627—1846)… — P. 217.. Повертаючись із Риму зі студій привіз до Почаєва дві папські корони на коронацію Почаївської ікони Божої МатеріLorens B. Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743—1780… — P. 282..
Отримав призначення до Луцького монастиря для виконання обов'язків проповідника. Звідти через рік переїхав до Шаргородського монастиря, де був місіонером та проповідником (1774—1775). Відтак через рік повернувся до Луцького монастиря, де став помічником учителя у викладанні філософії та проповідником по святах. Після одного року педагогічної праці переїхав до Канівської архимандрії, де впродовж 1775—1781 років був місіонером і сповідником. 1781 року отримав привілей від польського короля Станіслава-Августа Понятовського на Канівську архимандрію.
У 1781 році відкрив у Каневі парафіяльну школу — перший відомий навчальний заклад у місті. Спочатку школа знаходилась біля стін напівзруйнованого в 1678 року татарами Успенського собору, у невеличкому дерев'яному будинку з трьома баштами, у якому проживали та проводили Службу Божу ченці. Але згодом у 1784 році за кошти Станіслава Понятовського (племінника польського короля Станіслава-Августа Понятовського), якому в той час належало місто, було закінчено будівництво двоповерхового кам'яного будинку. У 1786 році василіянська школа отримала статус повітового училища. 25 березня 1787 року о. Боніфатій Фізикевич разом із вчителями та учнями школи вітав у Каневі короля Станіслава-АвгустаGazeta Warszawska, nr 28 + supl za 7 kwietnia 1787. — S. 1.Басиста Н., Ярмош Т. Канівське василіанське училище… — С. 163., котрий 2 травня особисто був присутній на публічних екзаменах. . 25 січня 1800 року викупив у Станіслава Понятовського його прибуток від Канева разом з будовами і місцем, на якому був Королівський палац, а через два роки заповів усе своє майно василіянському училищуБасиста Н., Ярмош Т. Канівське василіанське училище… — С. 164..
Помер 8 вересня (старого стилю) 1804 року в КаневіPodręczna encyklopedya kościelna, T.19/20 (J-K). — Warszawa 1910. — S. 227..
Нагороди Золота медаль Merentibus — Заслуженим (2 травня 1787)Gazeta Warszawska, nr 38 + supl. za 12 maja 1787. — S. 5.O zgromadzeniu XX. Bazylianów w Humaniu // Wspomnienia narodowe przez E. Helleniusza. — Paryż 1861. — P. 234..
Примітки
Джерела Басиста Н., Ярмош Т. Канівське василіанське училище // Архітектурна та культурна спадщина історичних міст країн Центрально-Східної Європи: колективна монографія, за ред. Р. Демченка, І. Кривошеї, Н. Моровця, Умань-Познань-Ченстохова: ФОП Жовтий О. О., 2016, вип. 3. — С. 160—169. Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII—XX ст. Топографічно-статистична розвідка. — Рим, 1979. — 217 с. Стецик Ю. Чернецтво Святопокровської провінції ЧСВВ (1739—1783 рр.): просопографічне дослідження: Монографія. — Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2018. — 472 с. Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. Dr. Dmytro Blažejovskyj. Ukrainian and bielorussian students in the Pontificio Collegio Urbano de Propaganda Fide (1627—1846) // Analecta OSBM, Sectio II. — Vol. IX. — Romae 1974. — P. 202—222. Lorens B. Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743—1780. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2014. — 559 s. ISBN 978-83-7996-090-3