Ю́рій Володи́мирович Осау́ленко (позивний «Осаул»; 25 травня 1982, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область — 25 липня 2023, с. Кучерське, Бериславський район, Херсонська область, Україна) — майстер-сержант, головний сержант 2 зенітного ракетного дивізіону, 38-й зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника (в/ч А3880), учасник російсько-української війни.
Життєпис Осауленко Юрій народився 25 травня 1982 року у місті Червонозаводське (Лохвицький район, Полтавська область).
У 1997 році закінчив Червонозаводську загальноосвітню школу № 2, отримавши неповну загальну середню освіту. Вступив до професійно-технічного училища № 32 у місті Червонозаводське, який закінчив у 2000 році та здобув кваліфікацію електромонтера з обслуговування та ремонту електроустаткування.
Після закінчення училища 29 травня 2000 року був призваний на строкову військову службу у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України (в/ч 2418) у місті Великі Мости (Сокальський район, Львівська область).
Військовий шлях 16 серпня 2000 року уклав контракт з Державною прикордонною службою військової частини 2196, яка у 2010 році була змінена на військову частину 2197 та отримала назву Білгород-Дністровський прикордонний загін.
У період з 18 березня 2016 року по 9 березня 2017 рік брав безпосередню участь в зоні проведення Антитерористичної операції в Донецькій області. 13 липня 2016 року отримав Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України посвідчення учасника бойових дій № 162614.
Після цього продовжував службу у Білгород-Дністровському прикордонному загоні (в/ч 2197) до 2019 року. У 2019 році був звільнений в запас.
12 квітня 2021 року уклав контракт військової служби у Збройних силах України з 38-м зенітним ракетним полком (в/ч А3880). У період з 18 квітня 2021 року по 15 липня 2021 рік брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.
З 24 лютого 2022 року брав участь у Російсько-українській війні, мужньо боронив кордони Батьківщини та сумлінно виконував бойові завдання.
Загибель Юрій загинув 25 липня 2023 року у селі Кучерське (Бериславський район, Херсонська область) через влучання баражуючого боєприпасу типу «Ланцет» противника в автофургон ЗІЛ-131, внаслідок ушкоджень військових дій спричинене іншими видами вибухів та уламків, опіків із залученням 90 % і більше поверхні тіла та ушкоджень несумісних з життям.
Поховано Юрія у селищі міського типу Лиманське (Роздільнянський район, Одеська область) на Лиманському кладовищі.
Особисте життя У червні 2002 року Юрій одружився з Осауленко Людмилою. Мають двоє дітей: донька — Валерія (нар. 8 квітня 2004) та син — Назар (нар. 2 вересня 2012).
Нагороди
Нагрудний знак «Відмінний прикордонник» II ступеня (23 травня 2005 року) Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016 року) Медаль «За оборону рідної держави» (30 листопада 2016 року) Медаль «15 років сумлінної служби» (8 лютого 2017 року) Нагрудний знак «Ветеран війни» (2017 рік) Нагрудний знак «За звитягу та вірність» (7 вересня 2021 року) Нагрудний знак «За зразкову службу» (22 грудня 2021 року) Відзнака «Честь, совість, доблесть, відвага» (12 листопада 2022 року) Нагрудний знак «Золотий хрест» (16 січня 2023 року)
Джерела Електронні петиції