Еламська міфологія — сукупність міфологічних уявлень еламітів, стародавнього народу, що жив на південному заході сучасного Ірану.
Деякі джерела Відомостей про міфологію та релігію еламітів малоEdwards, F. B. A., I. E. S.; Gadd, C. J.; Hammond, F. B. A., N. G. L.; Sollberger F. B. A., E., eds. (1970). The Cambridge Ancient History, Third Edition, Vol. II, Part 2, History of the Middle East and the Aegean Region c. 1380—1000 B. C. Cambridge University Press (published 1975). pp. 400—416..
Найраннішим відомим документом, що містить імена еламських божеств, є договір, складений еламською мовою близько 2230 до н. е.., між аккадським царем Нарам-Суен і підвладним йому правителем Суз Хітою. Текст починається з переліку імен 37 божеств еламського пантеону, що відкривається ім'ям верховного бога ХумбанаДандамаев М. А. Иншушинак // Большая российская энциклопедия. Т. 11. М., 2008. С. 502.. Божества перераховані у суворій ієрархічній послідовності. Майже всі вони знову згадуються близько 639 до н. е. у написі ассирійського царя Ашшурбаніпала. Клинописні тексти з Персеполя свідчать, деякі боги (Хумпан, Шимут та інших. ) шанувалися еламітами щонайменше до середини V століття до н. е.
Загальна характеристика Міфологія склалася VI тисячолітті до н. е. задовго до виникнення Еламської держави. Зазнавала впливу географічно близької до неї шумеро-аккадської міфології. Вірування мали місцеві відмінності.
Однією з найбільш характерних рис було шанування змії як символу достатку, родючості та вічності. Часто змії зображувалися з людськими головами. В еламській релігії та міфології вважалося, що всі божества мають магічну силу «кітен». Під її захистом була влада царя, який втілював волю богів.
Вища міфологія
Еламська міфологія характеризується розмитістю окремих богів. Більшість їх вважалися невимовними істотами, чиї імена не вимовлялися і були невідомі. Вони сприймалися також як піднесені ідеї, які повинні бути повною мірою характеризуються смертними.
Спочатку на чолі пантеону стояли жіночі божества. Спочатку головною імовірно вважалася богиня родючості і богиня-мати північного Елама Піненкір, «володарка неба», мати богів, яку в Аккаді ототожнювали з Іштар. Пізніше, початку II тисячоліття до н. е. вона витіснена богинею землі і богинею-матір'ю південного Елама Кириришем або ідентифікована з неюДандамаев М. А. Эламская мифология // Мифы народов мира : Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 1116..
До середини II тисячоліття до н. е. Кириріша поступається провідним місцем небесному богу Хумпану. Її стали вважати дружиною останнього.
За верховенство в пантеоні з Хумпаном змагався бог — покровитель столиці Елама Суз Іншушинак.
У ІІ-І тисячолітті до н. е. Хумпан, Іншушинак та Кириріша склали провідну тріаду пантеону. Лідером тріади вважався Іншушинак. Він був покровителем монархічної владиBorne interactive du département des Antiquités orientales. Malbran-Labat Florence, Les Inscriptions de Suse : briques de l'époque paléo-élamite à l'empire néo-élamite, Paris, Éditions de la Réunion des musées nationaux, 1995, p. 168—169. Miroschedji Pierre de, "Le Dieu élamite au serpent", in : Iranica antiqua, Vol.16, 1981, Gand, Ministère de l'Éducation et de la Culture, 1989, p. 13—14, pl. 8..
Близько 1250 до н. е. на честь Іншушинака царем Елама Унташ-Напірішей був побудований культовий комплекс Дур-УнташАрхипов И. С. Элам // Большая российская энциклопедия. Т. 35. М., 2017. С. 295..
Іншими значними богами були Хутран, син Хумпана і КірірішіДандамаев М. А. Хумпан // Мифы народов мира : Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 1068., , ототожнюваний з шумеро-аккадським богом АномManfred Lurker (29 April 2015). A Dictionary of Gods and Goddesses, Devils and Demons. Taylor & Francis. pp. 128—., бог сонця, правосуддя та торгівлі Наххунте (Нахунді), бог місяця Напір, бог води Шазі, вісник богів Шимут його дружина Манзат, богиня перемоги Нарунді, богиня-мати, шанована в області Аншан, Парті.
У ранні періоди (III-II тисячоліття до н. е.) шанувалися також шумеро-аккадські божества Адад, Еа, Енкі, Іштар, Нергал, Нуску, Нінурта, Ішнікараб (Ішмекараб). Деякі з них були офіційно включені до пантеону Елама.
Див. також Шумеро-аккадська міфологія
Примітки