3-тя ескадра нічних винищувачів () — ескадра нічної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни.

Історія частини I./NJG 3 була сформована 1 жовтня 1940 року у Фехті шляхом перейменування V.(Z)/LG 1 та розгортанням штабу авіагрупи й трьох ескадрилей. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні винищувачі Bf 110. Вона стала першим формуванням, що носив ім'я 3-ї ескадри нічних винищувачів, якої ще не існувало в природі.

II. група була сформована 1 вересня 1941 року в Шлезвігу з групи «Цершторер-Ерганцунгс» зі штабом групи і трьома ескадрильями. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110. У вересні 4-та ескадрилья перебазувалася до Вестерланду.

III. група заснована 1 листопада 1941 року в Штаде шляхом перейменування II./ ZG 76 зі штабом групи і трьома ескадрильями. 7-ма ескадрилья дислокувалася в Люнебурзі. Група також увійшла в підпорядкування 1-ї дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110.

IV. група була створена в листопаді 1942 року з частин III./NJG 2 з розгортанням штабу групи й трьох ескадрилей. Група підпорядковувалася 2-й винищувальній дивізії і мала на озброєнні Bf 110.

Останньою великою повітряною битвою за участю винищувачів NJG 3 була . Екіпажі NJG 3 і NJG 2 були викликані на брифінг щодо деталей проведення операції «Гізела». Льотчикам повідомили, що всі наявні нічні винищувачі візьмуть участь у тотальній атаці проти бомбардувальників противника на їхні аеродроми в Англії. Замислом операції передбачалося, що дві хвилі нічних винищувачів перетнуть узбережжя в районі міста Кінгстон-апон-Галл. Щоб уникнути ворожих радарів, рейдерам наказали летіти на мінімальній висоті, а потім піднятися до 4500 метрів, коли вони досягнуть узбережжя, що, як правило, вважається середньою робочою висотою британських бомбардувальників. Служба аналізу розвідданих Люфтваффе на Західному фронті підготувала для екіпажів детальні матеріали для вивчення в контексті підготовки до масштабного рейду. Вона зібрала максимум інформації про розташування британських аеродромів і системи спостереження та прожекторного освітлення, таких як система Дрем, а також посадкові вогні і індикатори кута глісади. Екіпажі були попереджені про світлові коди Королівської авіації на диспетчерських вишках, які попереджали екіпажі своїх бомбардувальників про можливого порушника поблизу. В ніч з 3 на 4 березня 1945 року, в ході проведення операції «Гізела», льотчики NJG 3 заявили про знищення семи бомбардувальників п'ятьма пілотами ескадри. При цьому шість винищувачів було втрачено й два зазнали пошкоджень.

Командування

Командири NJG 3 майор Йоганн Шальк (29 вересня 1941 — 1 серпня 1943) оберстлейтенант Гельмут Лент (1 серпня 1943 — 7 жовтня 1944) оберст Гюнтер Радуш (12 листопада 1944 — 8 травня 1945)

Командири I./NJG 3 гауптман Гюнтер Радуш (7 жовтня 1940 — 2 жовтня 1941) Гауптман Ганс-Дітріх Кнощ (Hans-Dietrich Knoetzsch) (3 жовтня 1941 — 30 вересня 1942) майор Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд (1 жовтня 1942 — 31 травня 1943) Гауптман Едгард Петерс (1 червня — 14 серпня 1943) Гауптман Вальтер Мюлїус (15 серпня — 13 грудня 1943) Гауптман Пауль Самейтат (14 грудня 1943 — 2 січня 1944) майор Вернер Гуземан (4 січня 1944 — 8 травня 1945)

Командири II./NJG 3 гауптман Гюнтер Радуш (3 жовтня 1941 — 1 серпня 1943) майор Генріх цу Зайн-Віттгенштайн (15 серпня — листопад 1943) Гауптман Пауль Самейтат (листопад  — 14 грудня 1943) майор Клаус Гавенштайн (15 грудня 1943 — вересень 1944) Гауптман Гюшенс (вересень 1944 — лютий 1945)

Командири III./NJG 3 оберстлейтенант Гайнц Наке (1 листопада 1941 — 21 квітня 1943) Гауптман Вальтер Мюлїус (22 квітня — 14 серпня 1943) Гауптман Рудольф Зігмунд (31 серпня — 3 жовтня 1943) майор Вальтер Барте (15 жовтня 1943 — 8 травня 1945)

Командири IV./NJG 3 майор Еріх Сімон (1 листопада 1942 — 7 жовтня 1943) Гауптман Альберт Шульц (8 жовтня 1943 — січень 1944) Гауптман Франц Бушманн (січень — липень 1944) Гауптман Гайнц Фергер (липень — листопад 1944) майор Бертольд Ней (листопад 1944 — 4 березня 1945) Гауптман Фрідріх Тобер (5 березня — 8 травня 1945)

Основні райони базування 3-ї ескадри нічних винищувачів

Основні райони базування штабу 3-ї ескадри нічних винищувачів Час Місто Підпорядкування Основний літак 29 вересня 1941 — травень 1945 Штаде 1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд Bf 110, Ju 88C, Ju 88G

Основні райони базування I./NJG 3 Час Місто Підпорядкування Основний літак 1 жовтня 1940 — серпень 1944 Фехта 1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд Bf 110 серпень — грудень 1944 Шлезвіг 2-га вд Ju 88G грудень 1944 — травень 1945 Грофе

Основні райони базування II./NJG 3 Час Місто Підпорядкування Основний літак 1 вересня 1941 — березень 1944 Шлезвіг 1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд Bf 110 березень — травень 1944 Лангендібах/Фехта 2-га вд Ju 88C травень — серпень 1944 Плантлюнне серпень — 3 вересня 1944 Гютерсло Ju 88G 3 вересня — листопад 1944 Грофе/ Каруп листопад 1944 — лютий 1945 Шлезвіг

Основні райони базування III./NJG 3 Час Місто Підпорядкування Основний літак 1 листопада 1941 — серпень 1944 Штаде 1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд Bf 110 серпень — вересень 1944 Дюссельдорф 2-га вд вересень — грудень 1944 Вестерланд Bf 110, Ju 88G грудень 1944 — травень 1945 Штаде Ju 88G

Основні райони базування IV./NJG 3 Час Місто Підпорядкування Основний літак листопад 1942 — 8 січня 1944 Грофе/ Каруп 2-га вд Bf 110 8 січня — листопад 1944 Вестерланд Ju 88C, Ju 88G листопад — грудень 1944 Маркс/Фарель Ju 88G грудень 1944 — березень 1945 Єфер березень — квітень 1945 Нордгольц квітень — травень 1945 Скридструп

Основні райони базування Ergänzungsstaffel./NJG 3 (резервна ескадрилья) Час Місто Основний літак 1941 — травень 1942 Фехта Bf 110 травень — грудень 1942 Шлезвіг

Основні райони базування Schulstaffel./NJG 3 (навчальна ескадрилья) Час Місто Основний літак червень 1944 — 1 травня 1945 ГрофеBf 110, Ju 88

Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста NJG 3

Позначення

Ім'я Звання Підрозділ Лицарського хреста Лицарського хреста з дубовим листям Лицарського хреста з дубовим листям та мечами Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами Арнольд Дерінг лейтенант 10./NJG 3 17 квітня 1945 Вернер Гуземан майор I./NJG 3 30 вересня 1944 Вальтер Кубіщ оберфельдфебель штаб./NJG 3 31 грудня 1943 Гюнтер Радуш майор II./NJG 3 29 серпня 1943 6 квітня 1944 Пауль Самейтат гауптман I./NJG 3 6 квітня 1944 Рудольф Франк фельдфебель 2./NJG 3 6 квітня 1944 20 липня 1944 Пауль Цорнер гауптман 8./NJG 3 9 червня 1944 17 вересня 1944 Ганс-Георг Ширгольц оберфельдфебель I./NJG 3 29 жовтня 1944

Див. також 33-й винищувальний авіаційний полк (СРСР) Focke-Wulf Ta 183 Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни Бомбардування Швейцарії Список літаків Другої світової війни

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Література

Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8. Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4. Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0. Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945 [Air War at Night 1939—1945] (in German). Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7 Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5. Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54. Зефиров М. В. Асы люфтваффе: ночные истребители. — Москва: АСТ, 2003. — 494 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019103-0.