Борис Іванович Кудревич (1884—1960) — радянський військово-морський діяч, науковець, інженерний працівник, піонер застосування гірокомпасів на флоті, викладач. Професор (1934), доктор технічних наук (1939), інженер-контрадмірал (1940).

Біографія Народився у Харкові 29 лютого 1884 року.

1908 року закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. Працював у Харківській астрономічній обсерваторії, у травні 1913 року був направлений на вдосконалення знань у Пулковську астрономічну обсерваторію. З 1913 на запрошення почав працювати у військово-морському відомстві. Зайнявся вивченням теорії та практики гірокомпасів, новітніх навігаційних приладів того часу. У 1916 році організував у Гельсінгфорсі першу ремонтну базу для гірокомпасів, керував підготовкою фахівців у цій галузі. У період створення радянського Військово-морського флоту займався відновленням гірокомпасів та постачанням їх на кораблі.

У 1925 році був відряджений до Лондона для вивчення виробництва та експлуатації гірокомпасів, а в 1928 році — до Веймарської республіки для ознайомлення з роботою гідроакустичних фірм та гірокомпасної фірми . Керував створенням перших вітчизняних гірокомпасів на заводі штурманських приладів у Ленінграді (1930). За його участю розроблялися двухроторні гірокомпаси на заводі «Електроприлад».

Роботу в Гідрографічному управлінні поєднував з викладанням у Військово-морській академії, Військово-морському училищі ім. М. В. Фрунзе та інших навчальних закладах. У Військово-морській академії 1 вересня 1931 року на гідрографічному факультеті були утворені кафедра кораблеводіння та кафедра електронавігаційних приладів, і в наступні роки цими кафедрами керували (1932—1936), (1936—1947) та Борис Кудревич (1932—1941). На цьому факультеті навчали командирів за штурманською, гідрографічною, гідрометеорологічною спеціальностями та за спеціальністю огорожі морів. З 1935 по 1937 роки Кудревич обіймав посаду помічника, потім заступника начальника Гідрографічного управління ВМС СРСР з наукової роботи та начальника науково-дослідного бюро Головного гідрографічного управління.

Заснував у Військово-морській академії у 1943 році кафедру стабілізації та оптики, яку очолював до 1948 року. Після звільнення з лав ВМФ (1948) працював професором . Автор численних праць із прикладної гіроскопії, гідроакустики, астрономії. Особливу роль у розробці та освоєнні флотом гірокомпасів має його п'ятитомна монографія «Теорія та практика гіроскопічного компасу». У період Німецько-радянської війни та в перші повоєнні роки багато зробив для впровадження на флоті різних систем гіростабілізації.

Помер 10 серпня 1960 року в Ленінграді, похований на Богословському цвинтарі.

Звання

Інженер-флагман III рангу (2.12.1935)Приказ № 2500 от 2 декабря 1935. Інженер-контрадмірал (1940)

Публікації

«Теория и практика гироскопического компаса» (1921) «Теория и практика гироскопического компаса» в 5 томах (1947); «Теория гироскопических приборов: избранные труды в 2-х томах» (1963).

Пам'ять Ім'ям Бориса Кудревича було названо учбове судно ВМФ («Професор Кудревич», порт приписки Одеса, 1970 рік / Розібрано на металобрухт у 1997 році).

Примітки

Література

Ривкин С. С. Научная, инженерная и педагогическая деятельность Б. И. Кудревича // «Гироскопия и навигация». — № 2 (33). — 2001. — С. 142. Ривкин С. С. Вклад Б. И. Кудревича в развитие механики систем гироскопической стабилизации // Исследования по истории физики и механики. — : Наука, 1990. — С.150—175. — ISBN 5-02-000738-2. Доценко В. Д., Щербаков В. Н. Профессора Военно-морской академии / Под ред. Н. Д. Закорина. — , 2004. — 328 с. — С. 286—287.

Посилання

ЦНИИ РТК — Энциклопедия космонавтики Кудревич Борис Иванович — Некрополь Санкт-Петербурга и окрестностей