Віктор Олексійович Вандало́вський ( 26 серпня 1933, Амур-Нижньодніпровськ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1972 року. Син художника Олексія Вандаловського і мистецтвознавця Наталії Глухенької, батько художника Сергія Вандаловського.
Біографія Народився 26 серпня 1933 року в місті Амур-Нижньодніпровську (нині у складі Дніпра, Україна). 1963 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Василя Касіяна, Олександра Пащенка, Івана Селіванова.
З 1962 року працював у Київському художньому інституті: з 1988 року — доцент кафедри графіки. Мешкає у Києві в будинку на вулиці Північній, № 32Вандаловський Віктор Олексійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 21..
Творчість Працював у галузі станкової графіки і станкового живопису. Серед робіт:
серії «Артем» (1963); «Червоне козацтво» (1967—1972); «Люди з легенди» (1977); «Пасажири метро» (1981—1997); «Захисники неба» (1983); «Шевченківські місця» (1985—1990): «Шевченківська липа взимку»; «Тарас Шевченко в Седневі»; «Екскурсія біля Шевченкової липи»; «Кам'яниця»; «Дерев'яна козацька церква»; «Будинок у садибі братів Лизогубів»; «Седнівський собор»; «Шевченківська липа восени»; «Осінній день»; «Алея у Лизогубівському парку»; акварелі «Вечірнє море» (1990); «Свіжий вітер» (1990); «Калина» (2004). </div> Створив цикли Кавказьких та Кримських пейзажів.
Брав участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках з 1964 року. персональна виставка відбулася у Києві у 2003 році. Роботи зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
Автор: книги «Методичні рекомендації по викладанню гравюри» (Київ, 1985); статті «Значення вибору графічної техніки» // «Образотворче мистецтво», 1987, № 3.
Примітки
Література