Ганс Шрібер (, пом. до Garovi A. Schriber, Hans // Historisches Lexikon der Schweiz. — Bd. 11. — Basel, 2012.) — швейцарський письменник, хроніст, земельний писар Зарнена, автор «Білої книги Зарнена» ()CERL Thesaurus  — Консорціум європейських наукових бібліотек., у якій вперше була записана легенда про Вільгельма Телля.

Біографія Родом з Енгельберга (кантон Обвальден), де, ймовірно, здобув освіту в місцевому . Рік народження точно не встановлено, народився в родині місцевого бюргера Йоганна Шрібера та Анни Тені з Вольфеншіссена. Батько також був письменником і складав щорічник Вольфеншіссена. Брат Ганса, бенедиктинський священник Йост Шрібер, мав парафію в Кюснахті.

З 1434 по 1478 рік служив міським, а потім земельним писарем у ратуші Зарнена (кантон Обвальден)Garovi A. Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam // NZZ am Sonntag. — V. 6.. Добре знав римське право, перекладав латинські документи на німецьку мову. Обирався представником тагзатцунгу — швейцарських союзних зборів.

Як земельний писар востаннє згадується в документах міської громади Зарнена 6 липня 1478 року. Після 1 травня 1479 року згадується в документах як померлий.

Твори

Близько 1470 року почав складати «Білу книгу Зарнена» () — рукописне зібрання швейцарських історичних документів і хронік, доповнених ним самим до 1474 рокуMalm M. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Bd. 3. — Berlin; Boston, 2012. — Sp. 833..

У першій своїй частині «Біла книга Зарнена» містить близько 350 сторінок копій важливих документів кантону Обвальден і договорів його з іншими центрами ранньої конфедерації починаючи з 1316 рокуWeisses Buch von Sarnen // Obwalden im Herzen der Schweiz — überraschend einzigartig.. Друга частина з 25 сторінок, або 706 рядків, описує історію т. зв. «лісових кантонів» — Урі, Швіцу й Унтервальдену, їхню участь у національно-визвольних війнах проти Габсбургів, зокрема Старій Цюрихській війні. Поряд із реальними фактами описуються вигадані, включаючи міфічну клятву на Рютлі, нібито дану в 1307 році представниками кантонів. У 66 рядках другої частини містяться різні народні легенди, зокрема історія про подвиги знаменитого Вільгельма Телля ().

Як джерела Шрібер використовував кілька міських хронік, передусім «Бернську» (1430), а також полемічний твір Цюрихського церковного письменника і богослова «Діалог дворянина і простолюдина» ().

«Біла книга Зарнена» була продовжена п'ятьма іншими авторами з 1481 по 1607 рік, але пізніше була втрачена. Увійшовши в обробленому вигляді до складу «Хроніки Швейцарської конфедерації» Петерманна Еттерліна (1507) і «Швейцарської хроніки» Егідія Чуді (1534—1536), вона стала джерелом сюжету для класичної драми «Вільгельм Телль» (1804) Фрідріха Шиллера, який скористався виданою 1734 року в Базелі працею останньогоFreiheitsheld Wilhelm Tell. Sage, Legende oder Mythos? // Schweizer Geschichte..

Компільоване творіння непрофесійного історика Шрібера, який не володів прийомами критики джерел, тим не менш, значною мірою сформувало національну ідентичність Швейцарії, попри те, що його ім'я довгий час залишалося в забутті. У 1854 році воно випадково було виявлено на занедбаному горищі серед старих паперів державним архіваріусом з Цюриха . І лише в 1928 році історик і архівіст з Нідвальдена Роберт Дюррер зміг довести, що автором її є саме Ганс Шрібер.

Сьогодні оригінальний рукопис «Білої книги Зарнена» зберігається в Державному архіві ОбвальденуChronik im weissen Buch von Sarnen // Repertorium «Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters». — Bayerische Staats Bibliothek, 2012., факсимільну ж копію її можна побачити в Історичному музеї кантону Обвальден за адресою: Зарнен, Брюнігштрассе, 127.

Перше її видання, підготовлене швейцарським істориком , побачило світ 1857 року в Цюриху без зазначення імені автора. Того ж року її частково опублікував в Айнзідельні вищеназваний Маєр фон Кнонау, включивши в 13-й том альманаху «Любитель історії» Історичної асоціації Центральної ШвейцаріїMalm M. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Sp. 834.. Факсимільне видання підготовлено було 1937 року в Люцерні Вільгельмом фон Голенштайном. Найбільш авторитетна наукова публікація була випущена 1984 року в Зарнені за редакцією історика .

Примітки

Видання Die Chronik des Weissen Buches im Archiv Obwalden, herausgegeben von Georg von Wyss. — Zürich: Privatdruck, 1857. Die Chronik im weissen Buche zu Sarnen, herausgegeben von Gerold Meyer von Knonau // Der Geschichtsfreund. Mitteilungen des historischen Vereins der fünf Orte Luzern, Uri, Schwyz, Unterwalden und Zug. — Band 13. — Einsiedeln, 1857. — S. 66–86. Das Weisse Buch von Sarnen. Wortlaut und Übersetzung des Chroniktextes von Bruno Meyer. Herausgegeben vom Regierungsrat des Kantons Obwalden. — Sarnen: Staatsarchiv, 1984.

Бібліографія Angelo Garovi. Schriber, Hans // Historisches Lexikon der Schweiz. Akademie der Geistes- und Sozialwissenschaften. — Band 11. — Basel: Schwabe AG, 2012. — ISBN 978-3-7965-1911-6. Malm Mike. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Band 3: Reiseberichte und Geschichtsdichtung, hrsg. von Wolfgang Achnitz. — Berlin; Boston: de Gruyter, 2012. — Sp. 833—835. — ISBN 978-3-598-44141-7. Angelo Garovi. Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam // NZZ am Sonntag. — Vom 6. — Januar 2013.

Посилання Das Weisse Buch von Sarnen, Vollständiges Digitalisat