Біла книга Зарнена () — рукописне зібрання історичних хронік і документів середньовічної Швейцарії, складене хроністом Гансом Шрібером у 1470—1472 роках, яке містить його ж доповнення до 1474 року і продовження п'ятьма іншими авторами з 1481 по 1607 рік. Зберігається в державному архіві Вежі Відьом міста Зарнен.
Зміст
Біла книга Зарнена складається з двох частин. У першій частині на приблизно 350 сторінках викладається зміст різних документів, що стосуються історії, господарства та майнових відносин кантону Обвальден, включаючи питання відносин між членами формованої Конфедерації. Це тексти, що містять дані про різні міста і райони центральної Швейцарії, князів і правителів, єпископів і духовенство, французьких і німецьких королів, рішення про права на рибальство, упорядкування судноплавства між Люцерном і Альпнахом від 1424 року, прикордонні питання і багато іншого, починаючи з 1315 року.
Друга частина на 22 сторінках описує історію кантонів Урі, Швіц й Унтервальден. Тут вперше повідомляються, виходячи з більш ранніх джерел середини XIV століття, основні моменти легендарної історії здобуття швейцарцями своєї свободи від іноземних володарів і з'являються ті образи історії, які стали хрестоматійними: злий фогт, який грубо порушував межі своєї компетенції та знущався зі слабких і бідних; шлях, що привів до клятви на Рютлі і створення Конфедерації, тощо. Тут також повідомляється про певного «Thall» (Вільгельма Телля) та його противника «Gijssler», ландфогта Урі та Швіцу Германа Гесслера, який повісив капелюх ерцгерцога на липі центральної площі в Альтдорфі.
Історія У 1507 році хроніст Петерманн Еттерлін переніс частину текстів із Білої книги, насамперед історію Вільгельма Телля, у свою «Хроніку Швейцарської конфедерації». А в 1534—1536 роках історик із Гларуса Егідій Чуді поєднав відомості з Білої книги та низки інших знайомих йому джерел. У результаті з'явилася дуже популярна протягом кількох століть «Історія Швейцарії» (Chronicon Helveticum). Про історичну достовірність викладених у ній подій наука не має вичерпних доказів. Проте після написання Фрідріхом Шиллером, який скористався опублікованою в 1734—1736 роках у Базелі копією Білої книги, знаменитої драми «Вільгельм Телль», історія про цього міфічного борця за швейцарську незалежність та вигадану клятву представників трьох лісових кантонів на Рютлі (1307), отримала всесвітню популярність. У той час як перший автор Білої книги, земський писар XV століття Ганс Шрібер, був зовсім забутий.
Вдруге Біла книга Зарнена була випадково виявлена в 1854 році, на занедбаному горищі, серед старих паперів. Цюрихський державний архіваріус , що приїхав за викликом до Зарнена, одразу впізнав у знахідці одну з найбільших письмових національних пам'яток країни. Пізніше про Білу книгу дізнався також цюрихський професор історії , і між ним і фон Кнонау розгорілася боротьба за право першої публікації джерела. У результаті в 1857 році побачили світ відразу два її видання: цюрихське Вісса та айнзідельнське фон Кнонау (останнє — у 13 томі збірника «Любитель історії» Історичної асоціації Центральної Швейцарії)Malm Mike. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Bd. 3. — Berlin; Boston, 2012. — Sp. 834..
Лише в 1928 році державний архіваріус Роберт Дуррер із Нідвальдену зміг науково довести, що саме Ганс Шрибер є автором Білої книги і, відповідно, історії про Вільгельма Телля. Як писав про Білу книгу і про Ганса Шрібера германіст Петер фон Матт — «Ні один швейцарський автор не створив твору більшої значущості» ().
Факсимільне видання книги було підготовлено в 1937 році у Люцерні Вільгельмом фон ГоленштайномChronik im weissen Buch von Sarnen // Repertorium «Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters». — Bayerische Staats Bibliothek, 2012.. Найбільш авторитетна наукова публікація її була випущена в 1984 році у Зарнені за редакцією історика .
З 2012 року з факсиміле Білої книги Зарнена також можна ознайомитися онлайн.
Примітки
Література Gerold Meyer von Knonau: Die Chronik im weissen Buche zu Sarnen. Zürich, 1857.
Посилання Eintrag im Handschriftencensus Das Weisse Buch von Sarnen. Wortlaut und Übersetzung des Chroniktextes von Bruno Meyer Veröffentlichungen zum Weissen Buch im Opac der Regesta Imperii Das Weisse Buch von Sarnen, Vollständiges Digitalisat in der Virtuellen Handschriftenbibliothek der Schweiz Beschreibung von Regula Schmid Keeling, 2012 in der Virtuellen Handschriftenbibliothek der Schweiz e-codices