Ахмед Джафероглу (, ; , Гянджа — , Стамбул) — турецький тюрколог, член азербайджанської еміграції, професор Стамбульського університету, Член-кореспондент Польської академії наук (1938), Угорської академії наук (1944).
Один із авторів другого видання фундаментальної «Енциклопедії ісламу».
Біографія Народився 17 квітня 1899 року у місті Гянджа. 1902 року помер його батько. 1905 року, під час вірмено-татарської різанини, його мати Говхар разом із сином переїхала до Самарканда, де Ахмед здобув початкову освіту. 1909 року разом із сім'єю повернувся до Гянджи. Там Ахмед продовжив освіту у Гянджинській гімназії. 1916 року вирушив до Києва і вступив там до Київського торговельного інституту. 1918 року повернувся до Гянджи і вступив до армії АДР. Як офіцер-артилерист брав участь у звільненні БакуDilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 163.
1919 року, після відкриття університету в Баку, вступив туди на історико-літературний факультет. Однак після окупації Баку більшовиками 28 квітня 1920 року йому довелося залишити Азербайджан. Він поїхав до Стамбула, де продовжив освіту в Стамбульському університеті на факультеті літератури. 1924 року закінчив університет, якийсь час працював у бібліотеці теологічного факультету, пізніше влаштувався в Турецький центр асистентомDilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 164.
Наприкінці 1925 року поїхав до Німеччини як стипендіат Міністерства закордонних справ Німеччини. Здобувши освіту в Берлінському університеті, пізніше закінчив Бреславський університет і здобув тюркологічну освіту. 15 травня 1929 року під керівництвом Фрідріха Гізе Ахмед Джафероглу захистив дисертацію на тему «Аналіз 75 азербайджанських баяти (сумна пісня) у гянджинському діалекті», після чого отримав звання доктора філософії з філології. Через пів року в Берліні його дисертацію видали окремою брошурою. 1929 року повернувся до Стамбула і був прийнятий на посаду доцента кафедри історії тюркської мови на факультет літератури університету. 1936 року став професором цього університетуDilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 165.
1937 року прийнятий до членів Товариства польських сходознавців, 1938 року став членом-кореспондентом Польської академії наук. 1944 року став членом-кореспондентом Академії наук Угорщини та Товариства Кереші Чома. З 1946 року — завідувач кафедри історії тюркської мови.
1949 року в Туреччині обраний представником Товариства міжнародної ономастики. Того ж року став членом Уральсько-Алтайської спільноти та Міжнародного центру діалектології. 1955 року нагороджений іспанським за розвиток тюркологічної наукиDilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 165.
Один із засновників Товариства тюркської мови (до кінця життя був її членом). Засновник та головний редактор журналу «Азербайджан Юрд Більгісі». Спільнота «Туран», яка вела свою діяльність у столиці Аргентини Буенос-Айресі, обрала його своїм почесним членом.
У серпні 1973 року вийшов на пенсію з кафедри історії тюркської мови Стамбульського університету, якою керував безперервно протягом 27 років. Помер 6 січня 1975 рокуDilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 166.
Примітки
Посилання