Андрій Юрійович Липов ( 23 листопада 1969 року, Москва) — російський державний діяч, керівник Федеральної служби з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) з 29 березня 2020 року.
Біографія Народився 23 листопада 1969 року в Москві.
У 1992 році закінчив факультет кібернетики МІРЕА.
Із 1996 року був співвласником і гендиректором московської телекомунікаційної компанії «Онлайн ресурс центр», що займалася наданням доступу в інтернет.
Із 2008 року обіймав різні посади в Департаменті державної політики в галузі інформатизації та інформаційних технологій Міністерства зв'язку та масових комунікацій, був заступником начальника відділу програм розвитку, начальником відділу інформаційних технологій, заступником директора департаменту.
Із 2010 по 2012 рік — директор Департаменту державної політики в галузі інформатизації та інформаційних технологій Міністерства зв'язку та масових комунікацій. Брав участь у проєктуванні архітектури електронного уряду в РФ і створенні його конструктивних елементів, таких як: СМЕВ, Єдина система ідентифікації та аутентифікації, Портал державних послуг Російської Федерації. У рейтингу розвитку електронного уряду ООН за 2012 рік Росія піднялася на 32 позиції, з 59 на 27 місце.
Департамент домігся заборони для органів влади вимагати від громадян документи, що знаходяться в розпорядженні інших органів влади, з метою забезпечити юридичну значимість результатів надання держпослуг в електронному вигляді і позбавити громадян від збору довідок. Після прийняття Федерального закону "Про організацію надання державних і муніципальних послуг " від 27.07.2010 N 210-ФЗ і зміни адміністративних регламентів до кінця 2011 року на єдиний портал держпослуг були виведені 34 319 послуги, в тому числі 945 федеральних, 11 739 регіональних, 21 608 муніципальних і 27 інших, в електронному вигляді надавалися 511 послуг, з яких 371 — регіональні і 140 — федеральні. Департамент відповідав за виведення послуг на портал.
Із 12 липня 2012 року працював начальником управління президента з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інфраструктури зв'язку. Його управління відповідало за розробку проєкту «закон „про суверенний інтернет“ і законопроєкту про обмеження частки іноземців в компаніях, що володіють значущими російськими сайтами, який був внесений до Держдуми в кінці липня 2019 року депутатом Антоном Горелкіним. Також з подачі Липова в кінці 2019 року розпочато розслідування про виведення за кордон близько 470 тисяч дефіцитних IPv4- адрес, раніше підвідомчих державному АНО РосНДІРГМ. У порушеній пізніше кримінальній справі як обвинувачений був притягнутий один із творців російськомовного сегмента інтернету, екс-заступник міністра зв'язку Олексій Солдатов і його партнери.
29 березня 2020 року призначений на посаду керівника Роскомнадзора.
Міжнародні санкції На початку червня 2022 року Європейський Союз вніс Липова до списку санкцій як відповідального за придушення вільних ЗМІ в Росії у зв'язку зі вторгненням Росії в Україну. ЄС вважає, що Липов несе відповідальність „за рішення, які призвели до цензури та закриттю незалежних російських ЗМІ“ і за активну підтримку і здійснення дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України», а також її стабільності і безпеці.
8 липня 2022 року внесений до санкційного списку Канади «російських агентів дезінформації» за «сприяння та підтримку неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну»
З аналогічних підстав знаходиться під санкціями Швейцарії, Австралії, України та Нової Зеландії.
Фігурант центру бази «Миротворець».
Примітки
Посилання