Чайниця — предмет чайного посуду (посудина, банка), ємність для зберігання сухого чаю.
Слово «чайниця» («чайница») зафіксовано багатьма словниками російської мови, проте не вживається у повсякденному мовленніПляскова Елена Аркадьевна, Чан Фыонг Май. Особенности полевой организации ЛСГ «Посуда» в русском и вьетнамском языках // Проблемы преподавания филологических дисциплин иностранным учащимся : Мат. 2-й Межд. научно-метод. конф. — Воронеж : Истоки, 2012. — С. 388—394..
У Європі Чайниці в Європі з'явилися спочатку як порцелянові посудини, в яких імпортували чай з Китаю. У XVIII сторіччі, коли споживання чаю було розкішшю, чайниці найчастіше виготовляли з дорогих матеріалів: в обробці застосовувалися срібло, слонова кістка, панцирі черепах. До 1780-х років, коли чай став доступнішим, розмір чайниць збільшився, в Англії чайниця перетворилася на дерев'яну скриньку із замком, усередині якої був виділений об'єм для чаю зі своєю кришкою і розміщували скляні посудини для змішування чаюTea caddy // Британника і цукру (цукорниця була більшою).
У Азії
Галерея
Примітки
Джерела