Катастеризми (грец. Καταστερισμοί, «Сузір'я» або «Розміщення серед зір»'Καταστερισμός' etymology; ) — втрачена праця Ератосфена з Кирени. Це був комплексний збірник з астральної міфології, включно з міфами про походження зір і сузір'їв. Зберігся лише короткий виклад оригінальної праці, який називають «Epitome Catasterismorum», написаний невідомим автором, якого іноді називають «псевдо-Ератосфеном»Hard, pp. i, xviii–xx, xxiii, xxiv, xxxvii; Decker, pp. 2–3; Kanas, p. 109..
Зміст «Epitome Catasterismorum» фіксує завершення тривалого процесу засвоєння елліністичними астрономами месопотамського зодіаку, переданого перськими перекладачами та узгодженого з грецькою міфологією. При цьому було вкрай важливим встановити грецьку міфічну номенклатуру для позначення окремих зір, астеризмів (як-от Плеяди та Гіади) і сузір'їв. У класичній Греції часів Платона планети («мандрівні зорі») та боги, які ними керували, були окремими сутностями. В елліністичній культурі цей зв'язок між небесними тілами й міфічними істотами перетворився на повне ототожнення, так що Аполлон був вже не просто богом, відповідальним за Сонце, а насправді був Сонцем-ГеліосомSeznec, Jean, The Survival of the Pagan Gods, Princeton [NJ]: Princeton University Press, 1981, pp. 37–40..
Розділи 1–42 «Epitome Catasterismorum» розглядають сорок три з сорока восьми сузір'їв (включно з Плеядами), відомих Птолемею (II ст. н. е.). У розділах 43–44 йдеться про п'ять планет і Чумацький Шлях.
† Не входить до сучасних сузір’їв.
З 48 сузір'їв Птолемея не включені Південна Корона, Малий Кінь, Терези, Вовк і Змія. У наш час сузір'я Корабель Арго розділене на три окремі сузір'я (Кіль, Корма і Вітрила), а Плеяди визнані астеризмом у межах сузір'я Тельця.
Робота в деяких місцях цитує втрачену «Астрономію», яку приписують Гесіоду. Подібним пізнішим описом є праця «Про астрономію», яку приписують Гаю Юлію Гігіну.
У добу Відродження праця «Epitome Catasterismorum» досить рано потрапила в друк під назвою «Catasterismi», але вона завжди залишалась у тіні Гігіна, іншого античного зібрання катастеризмів. У першому ілюстрованому виданні (Венеція, 1482) «Катастеризми» були проілюстровані гравюрами на дереві. Видання «Катастеризмів» Йоганна Шаубаха (Meiningen 1791) також було проілюстроване небесними картами, взятими з іншої праці, «Аратуса» (Лейпциг, 2 томи, 1793—1801).
Після старого видання Олів'єрі «Pseudo-Eratosthenis Catasterismi» (Leipzig 1897), відбулися нові повні видання текстуEratòstenes de Cirene, Catasterismes, Introducció, edició crítica, traducció i notes de J. PÀMIAS I MASSANA, Barcelona 2004 and ERATOSTHENES, Catasterismi, Text, Übers., Komm. von J. PÀMIAS u. K. GEUS, Oberhaid 2007.. У 2013 році вийшов греко-французький науковий переклад з коментаремÉratosthène de Cyrène, Catastérismes, Paris, CUF, Belles Lettres, 2013..
Примітки
Література Condos, Theony, Star Myths of the Greeks and Romans: A Sourcebook, Containing The Constellations of Pseudo-Eratosthenes and the Poetic Astronomy of Hyginus (Grand Rapids [MI]: Phanes Press, 1997) (hb); (pb). Reviewed by Roger Ceragioli in: Journal for the History of Astronomy, 30.1 (1999), pp. 313—315; by John McMahon in: Archaeoastronomy: The Journal of Astronomy in Culture, XVI (2001), pp. 98–99 and by John T. Ramsey, as «Bryn Mawr Classical Review 98.6.28». Decker, Elly, Illustrating the Phaenomena: Celestial Cartography in Antiquity and the Middle Ages, Oxford University Press, 2013. ISBN 978-0-19-960969-7. Hard, Robin, (trans.) Eratosthenes and Hyginus: Constellation Myths, With Aratus's Phaenomena, Oxford University Press, 2015. ISBN 978-0-19-871698-3. Kanas, Nick, Star Maps: History, Artistry, and Cartography, Springer, 2009. ISBN 978-0-387-71668-8. Seznec, Jean, The Survival of the Pagan Gods (Princeton [NJ]: Princeton University Press, 1981).
Посилання Katasterismoi давньогрецький оригінальний текст. The Katasterismoi: Part 1 and Part 2 in ADSABS Mythographoi. Scriptores poetiace historiae graeci, Antonius Westermann (ed.), Brunsvigae sumptum fecit Georgius Westermann, 1843, pagg. 239-67. Mythographi Graeci, Alexander Olivieri (ed.), vol. III, fasc. I, Lipsiae in aedibus B. G. Teubneri, 1897. Eratosthenis catasterismorum fragmenta vaticana, Albert Rehm (ed.), Ansbach, Druck von C. Bruegel & Sohn, 1899. Italica: Rinascimento: Ilaria Miarelli Mariani, «Astrologia» Bradley E. Schaefer, «The epoch of the constellations on the Farnese Atlas and their origins in Hipparchus's lost catalogue» Daniel Marin, «The History of Constellations» Ian Ridpath, Star Tales — The mythographers