Praesens (від лат. praesens – «теперішній час») — професійне об’єднання архітекторів і художників, що діяло у Варшаві в 1926–1930 роках. Група виникла як реакція на потребу створення нового типу мистецтва й архітектури, відповідного до вимог сучасного індустріального суспільства. Її учасники відкидали історичні стилізації та декоративність, натомість виступали за функціональність, соціальну доцільність і технічний прогрес.
Історія та профіль Група Praesens була заснована у Варшаві в 1926 році. Ініціаторами її створення стали переважно випускники Архітектурного факультету Варшавської політехніки, до яких приєдналися молоді художники-візуалісти. Шимон Сиркус очолив групу, а Гелена Сиркус стала її секретаркою.
Програмні засади формації проголошували необхідність розриву з традиційними формами як в архітектурі, так і в образотворчому мистецтві. У сфері будівництва група активно просувала ідеї індустріалізації та стандартизації, маючи на меті забезпечити людей із середнім достатком дешевим, але комфортним житлом. Ці ідеї відповідали загальноєвропейським тенденціям у модерністській архітектурі: вони мали багато спільного з концепціями німецького Баугауза у Веймарі, нідерландської школи De Stijl та московського Вхутемасу.
1928 року «Praesens» став офіційним польським представником Congrès Internationaux d'Architecture Moderne (CIAM) — Міжнародного конгресу сучасної архітектури, організації, що об'єднувала найпрогресивніших архітекторів-модерністів Європи.
Ідеї групи були реалізовані в 1930-х роках передусім у двох житлових масивах: Варшавського житлового кооперативу в Раковці та Товариства робітничих маєтків. Окрім того, учасники групи реалізували чимало інших проєктів, які сьогодні вважаються класикою польського модернізму.
Вибрані члени
Барбара Брукальська (1899–1980) архітекторка Станіслав Брукальський (1894–1967) архітектор Кароль Кринський (1900–1944) художник Ян Голусь (1895–1964) сценограф Вітольд Кайрукштіс (1890–1961) художник Катажина Кобро -Стшемінська (1898–1951) скульптор Богдан Лахерт (1900–1987) архітектор Маріан Єжи Маліцький (1895–1946) художник Архітектор Юзеф Маліновський Марія Луція Ніч-Боровякова (1896–1944) художниця Роман Піотровський (1895–1988) архітектор Анджей Пронашко (1888–1961) художник Олександр Рафаловський (1894–1980) художник і сценограф Генрик Стажевський (1894–1988) художник Владислав Стшемінський (1893–1952) художник Шимон Сиркус (1893–1964) архітектор Гелена Сиркусова (1900–1982) архітектор Юзеф Шанаца (1902–1939) архітектор Рудольф Свєрчинський (1883–1943) архітектор Станіслав Залевський (1896–1958) художник і графік
Подальша доля Після припинення діяльності групи „Praesens“, частина її учасників у 1931 році заснувала нову авангардну формацію під назвою „a.r.“ — „artyści rewolucyjni“ («революційні митці») або також „autentyczna awangarda“ («справжній авангард»). Ця ініціатива об’єднала архітекторів і художників, зокрема Владислава Стжемінського, Катаржину Кобро та Генрика Старевича, які прагнули не лише продовжити пошуки в галузі функціонального дизайну й архітектури, але й розвивати соціально ангажоване мистецтво в дусі конструктивізму та унійної теорії мистецтва.
Група діяла у Лодзі, яка на той час стала центром польського авангарду. Одним із її найважливіших досягнень було створення в 1931 році Музею сучасного мистецтва в Лодзі — першої колекції авангардного мистецтва в Європі, що була створена за ініціативою самих художників.
Початковий склад "ar «
Владислав Стржемінський Катерина Кобро Генрик Стажевський Юліан Пшибось Чарльз Хіллер
Виноски
Бібліографія
Ерік Пол Мамфорд, Кеннет Фрамптон: Дискурс CIAM про урбанізм, 1928-1960, MIT Press, Кембридж, Массачусетс, 2002 Гелена Сиркусова: До ідеї соціального житлового масиву 1925–1975, Державне наукове видавництво, 1976
Ізабелла Віслоцька: Польська авангардна архітектура 1918–1939, Аркадій, 1968
Зовнішні посилання
Пресенс : модерністський щоквартальник. Мазовецька цифрова бібліотека