Войцех Антоній Прушинський гербу Равич — київський підчаший.
Біографія Походив з польського шляхетського роду Прушинських гербу Равич, які володіли значними маєтностями в Київському воєводстві та обіймали там числені уряди.
У 1790 році отримав посаду київського підчашого по Петру Урсину-Прушинському.Rulikowski E. Opis powiatu Kijowskiego
Мав володіння у Черкасах, і прийняв міське право. Відтак 18 серпня 1791 року, під час виборів черкаських міських урядників, депутатів до гродського суду та на сейм, був одностайно обраний головою (в оригіналі — директором) засідань.Архив Юго-западной России. Ч. 5: Акты о городах (1432-1798) : Т. ІMateriały do dziejów Sejmu Czteroletniego, t. 5
Виступав як один із персонажів у шляхетській ґавендрі Михайла Чайковського «Старо-Кияни 1809», дія якої відбувається в маєтку Ієроніма Галецького у Веприні на Київщині, де місцева польська шляхта обговорює підтримку Наполеона в його боротьбі проти Російської імперії з метою відновлення польської державності. На Войцеха Прушинського покладалася відповідальність за організацію постачання зброї місцевим повстанцям для майбутнього повстання.T. 3 : Powieści kozackie i gawędy. — Wyd. 2, przejrzane i poprawione. — 1863. — XIII, 294 c. — (Biblioteka Pisarzy Polskich ; t. 15).Козацький світ очима польського шляхтича
Хоча основна частина тексту ґавендри зберігала художню достовірність і фактичність, але остання сцена з Прушинським там мала повністю імпровізоване художнє походження, яке не підтверджується історичними джерелами. Втім відомо що в 1812 р. під час вторгнення Наполеона в Російську імперію, він був заарештований за підбурювання овруцької шляхти:
Його встигли прикути до слупа та направити карабіни, коли прибув урядовий гінець з Києва. Замість розстрілу, Прушинського примусово відправили з Житомира до Києва.ОСОБЛИВОСТІ МЕМУАРИЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ У ТВОРЧОСТІ МІХАЛА ЧАЙКОВСЬКОГООсобливості організації та функціонування художнього факту в польській мемуаристичній літературі Правобережної України доби романтизмуDubiecki M. Na kresach i za kresami. — Kijów, 1914. — s. 119 —120.
Маєтності Наприкінці XVIII ст. він придбав Христинівку із навколишніми селами, в якій на початку XIX ст. побудував католицьку каплицю.Садиба Пржисецьких
Конфлікти Каєтан Полховський У 1790 р. Прушинський вчинив наїзд на дьогтярний майдан Авраама Карпеловича, який той орендував у Станіслава Прушинського, і вкрав 9 бочок дьогтю виготовлених на замовлення і власний кошт керівника маєтками Прушинського — Каєтана Полховського. Останній намагався оскаржити ці дії і врешті в березні 1793 р. подав скаргу до овруцького гродського суду, бо залишився без засобів до існування.ДАЖО ф. 146 о. 1 спр. 4717 арк. 10-11
Мацей та Катерина Боруцькі 10 травня 1817 р. Прушинський подав скаргу проти Мацея та Катерини Боруцьких, звинувативши їх у незаконному заволодінні селами Ноздрище та Нова Шарня на підставі довіреності, яку, за його словами, був змушений підписати 12 травня 1816 року. Прушинський заявив, що як довіреність, так і вчинені на її основі угоди є недійсними, оскільки ще 1815 року майно було піддане судовому розподілу. Він також застеріг, щоб ніхто не надавав Боруцьким позик під заставу цих маєтків, підкресливши, що не має перед ними жодних боргових зобов’язань. Документ було оформлено в Овручі під печаткою Земського суду та підписано реґентом Яном Виговським.
20 травня 1820 року Прушинський особисто з’явився перед Земським судом Овруцького повіту аби підтвердити свій попередній маніфест.Kuryer Litewski. Za dozwoleniem naywyzszego Rzadu Nayiasnicyszego Cesarza imperatora Caley Rossyi. (Litauischer Kurier.) pol, t. 11
Коментарі
Примітки