Олексій Георгійович Бондар (, село Костяши Ігуменського повіту Мінської губернії, тепер Узденського району Мінської області, Білорусь — , Мінськ, Білорусь) — білоруський радянський державний діяч, прокурор Білоруської РСР, голова Верховного суду Білоруської РСР. Член ЦК КП Білорусії в 1949—1971 роках, член Ревізійної комісії КП Білорусії в 1971—1986 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 2—3-го та 6—7-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 3—5-го скликань.

Життєпис Народився в бідній селянській родині. З підліткового віку працював у сільському господарстві батька та на лісових розробках. До 1929 року був робітником Узденського ліспромгоспу Білоруської СРР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1932 роках — у Червоній армії.

У 1935 році закінчив Білоруський державний юридичний інститут при Народному комісаріаті юстиції Білоруської СРР у Мінську. У 1935 році обирався секретарем комітету комсомолу Білоруського державного юридичного інституту.

У 1935—1938 роках — в органах прокуратури; помічник прокурора міста Мінська.

У 1938—1939 роках — прокурор міста Мінська.

У січні 1939 — липні 1941 року — прокурор Мінської області.

З липня 1941 до вересня 1942 року — заступник командира Мінського партизанського з'єднання, яке діяло на території окупованої німецькими військами Білорусі. Одночасно з 3 липня 1941 року — член Мінського підпільного обласного комітету КП(6) Білорусії. У 1942 році був поранений, лікувався у госпіталі.

У листопаді 1942 — вересні 1943 року — співробітник апарату ЦК КП(б) Білорусії.

З вересня 1943 до лютого 1944 року — представник Центрального Штабу партизанського руху та уповноважений ЦК КП(б) Білорусії при штабі Брянського фронту.

У лютому 1944 — 1945 року — голова Верховного суду Білоруської РСР.

У 1945 — 14 квітня 1949 року — секретар Президії Верховної ради Білоруської РСР.

У березні 1949 — 1967 року — прокурор Білоруської РСР.

У 1967 — лютому 1984 року — голова Верховного суду Білоруської РСР.

З лютого 1984 року — на пенсії в Мінську.

Помер 3 лютого 1994 року в Мінську.

Звання державний радник юстиції 3 класу державний радник юстиції 2 класу державний радник юстиції 1 класу (14.12.1959)

Нагороди та відзнаки орден Леніна (1949) орден Жовтневої Революції (17.04.1974) орден Червоного Прапора (1943) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (1945, 1967) орден Дружби народів (1978) орден Червоної Зірки (1942) медаль «Партизанові Вітчизняної війни» ІІ ст. медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1965) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) медалі Заслужений юрист Білоруської РСР (1968) дві Почесні грамоти Верховної ради Білоруської РСР

Примітки

Джерела Бондарь Алексей Георгиевич Нашы юбіляры. А.Г. Бондар, старшыня Вярхоўнага суда БССР (1967-1984) Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. Москва, 1959