Покровське кладовище (латис. Pokrova kapi) — історичне православне кладовище у Ризі, пов’язане з російською православною громадою міста та її релігійним і соціальним життям у XVIII—XX століттях.
Історія Кладовище було засноване у 1773 році після заборони поховань у межах міста з санітарних причин. Воно стало головним православним некрополем Риги та входило до комплексу Великого кладовища, утворюючи окрему конфесійну ділянку.
На Покровському кладовищі ховали православне духовенство, чиновників, військових, купців і представників міщанства. Тут відображалася соціальна структура російської громади Риги в період Російської імперії.
У XIX столітті на території кладовища діяла Покровська церква, яка виконувала функцію кладовищного храму. Надгробки поєднували православну символіку з рисами класицизму та історизму.
У XX столітті, особливо в радянський період, кладовище зазнало значних руйнувань. У 1960-ті роки більшість поховань було ліквідовано, надгробки знищено або демонтовано, а територію частково перетворено на парк. Історичний вигляд некрополя було значною мірою втрачено.
Покровське кладовище є важливим джерелом для вивчення історії православної громади Риги та процесів трансформації меморіального простору в умовах радянської урбаністичної політики.
Примітки