Хумс (, дослівно «одна п'ята») – це вид пожертвування (милостині) п'ятої частини зайвого майна на користь Пророка та його сімейства (нащадків). Він вважається обов'язковим для будь-якого майна згідно з джа'фаритським мазхабом, інші юридичні школи Ісламу визнають його обов'язковість лише для військових трофеїв.
Правова інтерпретація хумса
Хумс стягується у вигляді натуральної плати, а також грошей із семи видів власності та прибутку: - із заробітної плати;
З рудників; З скарбів; з майна, набутого законним шляхом; з коштовностей, що видобуваються з дна морів (наприклад, перлин); з військових трофеїв; З землі, що купується кяфіром або зиммієм у мусульманина.https://historylib.org/historybooks/Gasym-Kerimov_SHariat-Zakon-zhizni-musulman--Otvety-SHariata-na-problemy-sovremennosti/36
Шаріатські судді уважно стежать, щоби ніхто не ухилився від сплати хумса. Купці, ремісники, фахівці різних професій — усі, зайняті будь-якою справою, якщо їхній дохід перевищує річну витрату, платять хумс. Хумс стягується також із майна, придбаного випадково
Хумс сплачується з прибутків, які знаходяться на поверхні землі або під землею, на земельній ділянці власника копальні . Якщо копальня експлуатується кількома компаньйонами і частка кожного становить трохи менше 15 мискалей золота або 105 мискалей срібла, рекомендується платити хумс.
Хумсом обкладаються також скарби. Шаріат визначає поняття «скарб» , що це є цінності, заховані в землі, деревах, горах і стінах. Людина, яка знайшла скарб на земельній ділянці, яка не має власника, стає її власником та зобов'язана заплатити хумс. Для стягування хумса вартість знайденого скарбу визначається із розрахунку вартості 15 мискалей золота або 105 мискалей срібла.
Якщо людина купила якусь тварину на забій і в шлунку її знайшов коштовність, вона зобов'язана повідомити про це колишнього власника. І тільки коли з'ясується, що той не є її власником, коштовність стає власністю того, хто її знайшов, і він зобов'язаний заплатити хумс.
Якщо кяфір, здійснюючи торговельну угоду з мусульманином, відмовляється від посередництва мусульманського судді та відмовляється платити хумс, така угода вважається незаконною, але якщо кяфір через мусульманина передасть хумс мусульманському судді, така угода вважається дійсною. Див. також Закят Садака Примітки
Джерело https://historylib.org/historybooks/Gasym-Kerimov_SHariat-Zakon-zhizni-musulman--Otvety-SHariata-na-problemy-sovremennosti/36