Піп Вільямс (; 1969) — австралійська письменниця та соціальна дослідниця. Авторка дебютного роману «Словник загублених слів», який вийшов 2020 року. Її другий роман «Палітурник Єрихону» вийшов 2023 року.

Дитинство та освіта Піп Вільямс народилася 1969 року в Лондоні, Англія. Її мати, бразилійка, працювала перукаркою неповний робочий день, а батько, валлієць, був комп'ютерним аналітиком, який також писав дитячі книжки та жарти, і був феміністом. 1972 року Піп з батьками та молодшою сестрою переїхала до Сіднея, Новий Південний Уельс.

Навчалася у середній школі Маккеллар для дівчат і виросла на Північних пляжах Сіднея. Коли їй було 15 років, у журналі «Dolly» надрукували її вірш. Вона любила читати, а її улюбленою книжкою була «Лев, чаклунка та шафа», але читала повільно і у 17 років дізналася, що має дислексію. У 18 років хотіла стати дизайнеркою одягу.

Після закінчення середньої школи взяла рік перерви в Європі, куди повернулася 1988 року. Вивчала природничі науки, психологію та соціологію в Коледжі вищої освіти Мітчелла в Батерсті (нині Університет Чарльза Стерта).

Цікавилася соціальною справедливістю та хотіла покращити рівність для людей з інвалідністю та для жінок, особливо жінок похилого віку. Згодом здобула ступінь доктора філософії з громадського здоров'я в Університеті Аделаїди

Кар'єра Вільямс працювала соціальною дослідницею у Центрі праці та життя при Університеті Південної Австралії, де її керівницею була економістка Барбара Покок, пізніше сенаторка від Австралійської партії зелених. У цей час вона стала співавторкою книжки «Бомба уповільненої дії: робота, відпочинок та розваги в Австралії сьогодні» (NewSouth Press, 2012) разом із Барбарою Покок та Наталі Скіннер. Працювала над радіопроєктами для Radio Northern Beaches, а після переїзду до Аделаїди 2003 року почала публікувати творчу публіцистику у виданнях The Australian та InDaily.

Після шестимісячного перебування в Італії, куди її родина переїхала в пошуках «гарного життя» у 2010-х і де вони працювали на органічних фермах, Вільямс працювала міською планувальницею у Раді міста Аделаїда. Саме там їй вдалося ініціювати створення Міської бібліотеки Аделаїди.

2017 року, після «болісного» часу, витраченого на написання книжки, вона опублікувала автобіографічну розповідь про час, проведений її родиною в Італії, «Одне італійське літо».

Вільямс написала значну частину свого першого роману «Словник загублених слів» у Державній бібліотеці Південної Австралії, де є повний комплект першого видання Оксфордського словника англійської мови. Роман вийшов у березні 2020 року і посів шосте місце у списку австралійських бестселерів художньої літератури в рік виходу. Він отримав схвальні відгуки, добре продавався і здобув кілька нагород, зокрема відзнаку «Книжка року в категорії художньої літератури» на церемонії вручення премії Австралійської книжкової індустрії та премію Крістіни Стед за художню літературу. За романом було створено театральну постановку, а зараз готується телевізійний серіал.

Другий роман, «Палітурник Єрихону», вона почала писати ще до публікації «Словника». Дія роману також відбувається в Оксфорді під час Першої світової війни, а історія зосереджена на двох сестрах, які працюють у палітурній майстерні. Кілька персонажів зі «Словника втрачених слів» також з'являються у «Палітурнику Єрихону», і його описано як доповнення до першого роману. У травні 2024 року роман «Палітурник Єрихону» здобув звання «Книжка року в категорії художньої літератури» на церемонії вручення премії Австралійської книжкової індустрії.

Обидва романи Вільямс були основані на дуже ґрунтовному дослідженні та сповнені найдрібніших деталей. Вона каже, що не змогла б написати ці романи, не маючи досвіду дослідниці. Вона тричі відвідувала Оксфорд, щоб отримати необхідну для своїх романів інформацію.

Особисте життя Вільямс познайомилася зі своєю партнеркою Шеннон, коли їй було 19 років, і у них двоє синів. Вони переїхали з Сіднея на хобі-ферму в Аделаїдських пагорбах 2003 року, але через кілька років (поки Вільямс працювала в місті) виявили, що «безнадійні в цьому». Потім забрали хлопців зі школи та поїхали на шість місяців до Італії, щоб працювати WWOOF (Willing Workers on Organic Farms) у Тоскані, Калабрії та П'ємонті.

Станом на 2024 рік Вільямс живе в Аделаїдських пагорбах і часто працює над текстами в місцевих кафе.

Вона описує себе як інтровертку, яка ніколи не любить бути в центрі уваги. У неї дислексія та дисграфія.

Бібліографія Одне італійське літо (2017) Affirm Press Словник загублених слів (2020) Affirm Press Палітурник Єрихону (2023) Affirm Press

Переклади українською

Примітки