Саве – Гамадан – Міандоаб – елемент газотранспортної системи Ірану. Також відомий як Третій газопровід Азербайджану (до того ресурс блакитного палива до Іранського Азербайджану подали по трубопроводах Астара – Тебриз та Казвін – Тебриз).

Вихідним пунктом трубопроводу є компресорна станція Саве на трасі газотранспортного коридору, в якому прокладені трубопроводи IGAT I, IGAT II, IGAT III та IGAT IV. В межах проєкту спорудили дві ділянки:

- від Саве повз Гамадан до Біджара довжиною 280 кілометрів з діаметром 1200 мм та пропускною здатністю 60 млн м3 на добу;

- від Біджара до Міандоабу довжиною 192 кілометра з діаметром 1000 мм та пропускною здатністю 40 млн м3 на добу.

Будівництво Третього газопроводу Азербайджану припало на 2000-ні роки (так, в 2009-му повідомлялось про запуск на ньому компресорних станцій).

У Гамадані та Міандоабі виникли сполучення з газопроводами Нізар – Малаєр – Сенендедж/Керманшах та Тебриз – Міандоаб – Негеде/Сардашт.

В районі Гамадану великим споживачем газу є ТЕС Шахід-Мофаттех.

Примітки