Ва́цлав Кліх (; 23 вересня 1859, Баворов, Австрійська імперія — 14 квітня 1931, Кебелькут, Чехословаччина) — чеський підприємець, бровар та громадський діяч на Волині, один із найвизначніших меценатів чеської громади в Україні наприкінці XIX — на початку XX століття.

Життєпис

Ранні роки Вацлав Кліх народився 23 вересня 1859 року в південночеському містечку Баворов у родині Войтеха Кліха та Анни Гонсової. Його дідусь, Карел Кліх, був власником панчішного підприємства та орендарем маєтку. Родина мала стабільний достаток, але через небажання шести синів служити 11 років у лавах австрійської армії імператора Франца Йосифа, сім'я вирішила емігрувати до Російської імперії, як і багато інших чеських родин того часу. Вони оселилися в новоствореній чеській колонії Семидуби на Волині (нині Дубенський район Рівненської області). На той момент Вацлаву ще не виповнилося 13 років.

Підприємницька діяльність У віці 15 років Вацлав почав навчатися пивоварного ремесла як учень броваря на заводі в Семидубах. У 18 років він вирушив до Чехії для вдосконалення знань. Згідно з тогочасним звичаєм, він пройшов практику майже по всій Чехії, Моравії, Галичині (зокрема, кілька років працював броварем у Львові) та різних регіонах Російської імперії, включно з Сибіром, і повернувся на Волинь досвідченим майстром.

У 1895 році Вацлав Кліх одружився з Руженою Полаковою, уродженкою Глинська та дочкою Яна Полака, власника пивоварного заводу у чеському поселенні Вільшанка (нині Житомирська область). Молода родина спочатку оселилася в Полонному, де брат дружини, Вацлав Полак, здав їм в оренду свій паровий пивоварний завод із домовленістю про виплату оренди після налагодження бізнесу. Справи розвивалися успішно, і згодом Кліх викупив у Полака не лише полонську броварню, але й порцелянову фабрику та водяний млин. Збільшивши обсяги виробництва до 50 000 відер пива на рік, Кліх найняв броваря, а сам зосередився на постачанні ячменю та солоду для пивоварень по всій імперії. Він регулярно відвідував виставки в Чехії, звідки імпортував передову сільськогосподарську техніку та добірне насіння ячменю.

У 1911 році Кліх продав половину броварні в Полонному своєму родичу Карміну і викупив у Вацлава Полака пивоварний завод у Вільшанці, куди остаточно переїхав із родиною на постійне проживання. Маєток у Вільшанці включав житлові будинки для власників та робітників, великі підвали, льодовні, солодовні, сушарку для хмелю, бондарню, ставки та луки. Хмелем завод забезпечували місцеві чеські фермери з Вільшанки та навколишніх сіл.

Окрім броварні, Кліх орендував у графа Потоцького Смольдирівський маєток площею 3000 десятин, а згодом придбав великий маєток Селичів поблизу Берездова з кінним заводом на 500 коней, частина з яких була елітної породи з розплідника дядька царя Миколи II. Напередодні революції 1917 року він також придбав палац Олександрівка поблизу Новограда-Волинського, плануючи створити там зразкову сільськогосподарську школу для дітей чеських селян Волині.

Громадська діяльність Вацлав Кліх здобув загальну повагу як один із найактивніших громадських діячів та меценатів волинських чехів. Він регулярно жертвував кошти на будівництво Національного театру в Празі, підтримував шкільне товариство «Матиця шкільна» () та був членом Доброчинного і освітнього товариства імені Я. А. Коменського в Києві, де допоміг відкрити чеську школу та спортивне товариство «Сокіл».

У Вільшанці Кліх заснував велику чеську бібліотеку, куди виписував літературні новинки та періодичні видання з Чехії, а у приміщеннях броварні організовував театральні вистави. Він фінансово підтримував видання перших чеських часописів у Російській імперії — «Руський чех» (), «Чесько-руське єднання» () та газети «Чехослован» (), видавцем якої став залучений Кліхом його родич Венцеслав Швиговський.

Кліх також виділив значні фінансові ресурси на заснування чеського банку, який згодом став фінансовою базою для матеріального забезпечення чехословацьких легіонів. У 1914 році він пожертвував 300 000 золотих рублів на формування та озброєння Чеської дружини, наполігши на анонімності своєї пожертви. Під час Першої світової війни броварня Кліха у Вільшанці була перетворена на військовий лазарет для поранених воїнів Чеської дружини. Після битви під Зборовом у 1917 році броварня у Вільшанці приймала відступаючі чеські полки, забезпечуючи їх харчуванням та коштами на дорогу.

Революційні події Жовтневий переворот 1917 року та подальша громадянська війна зруйнували багаторічну працю Кліха. Його розкішний маєток Олександрівка був повністю розграбований та зруйнований озброєними бандами й місцевими мешканцями. Саму Вільшанку від повного знищення врятувало лише те, що місцеве населення з повагою ставилося до чеських колоністів, багато з яких працювали на броварні за гідну оплату.

Кліх підтримував Тимчасовий уряд і не сприймав більшовицькі методи управління. Сподіваючись на відновлення порядку, він спочатку не намагався вивезти капітал. У 1919 році він виїхав до Праги, щоб підготувати умови для переїзду родини. Після закриття радянсько-польського кордону його дружина та діти залишилися на підконтрольній Польщі території Волині, де Кліх деякий час працював броварем у Кременці, а його дружина утримувала їдальню в Рівному.

Лише у 1924 році родина змогла нелегально перетнути кордон і возз'єднатися в Празі. Там Кліх разом із другом дитинства Йозефом Менцелем орендував ресторан «Гармонія» на Виноградах, де працювали переважно російські емігранти. Він також очолив сільськогосподарську філію Об'єднання чехів та словаків з Росії. У 1928 році організація придбала земельну ділянку в угорському селі Кебелькут (нині Гбейце, Словаччина), де репатріанти збудували близько 30 сучасних будинків і знову почали господарювати з нуля.

Смерть Сухий вітряний клімат Словаччини негативно вплинув на здоров'я Кліха, який страждав на тяжку форму астми. Після тривалої хвороби він помер 14 квітня 1931 року в Кебелькуті, де й був похований. У 1949 році його останки були ексгумовані, кремовані та перепоховані на Ольшанському цвинтарі в Празі відповідно до його заповіту.

Родина У Вацлава та Ружени Кліхових було семеро дітей (всі народилися в Україні): Отакар Кліх (нар. 10 травня 1896) — навчався в Київському політехнічному інституті. У 1914 році одним із перших вступив до Чеської дружини, за розвідницькі операції нагороджений Георгіївським хрестом. Закінчив артилерійську академію в Москві. У міжвоєнній Чехословаччині був офіцером запасу та керівником празького відділення руху «Сокіл». Під час нацистської окупації брав участь у підпільному русі опору під псевдонімом «Подліпний». Заарештований гестапо 8 листопада 1941 року, страчений 18 квітня 1942 року в концтаборі Освенцим. Посмертно нагороджений Воєнним хрестом 1939 року. Ярослав Кліх (нар. 13 жовтня 1898) — у віці 15 років вступив до Чеської дружини, ставши наймолодшим її учасником на фронті. Брав участь у битві під Зборовом. Згодом служив офіцером-зброярем у чехословацькій армії, вивчав спів та виступав на концертах і радіо (ліричний тенор). Помер 5 жовтня 1985 року у Влашімі. Їржі (Нусліх) Кліх (нар. 6 лютого 1903) — працював броварем у Празі, стажувався в Алжирі та Марселі. З початком Другої світової війни вступив добровольцем до французької армії, згодом воював у складі чехословацьких підрозділів на Марні. Мав видатний бас-баритон. Помер 15 березня 1987 року в Розтоках біля Праги. Пржемисл Кліх — син Вацлава Кліха. Лібуше Кліх (нар. 1903, Вільшанка) — закінчила Карлов університет за спеціальністю «українська мова та література». У 1939 році одружилася з російським емігрантом Михайлом Сальниковим. Померла в Празі у 1984 році. Власта Кліх (у шлюбі Абданк-Абжолтовська; нар. 1904, Чуднів) — чеська перекладачка української літератури, письменниця та редакторка. Закінчила Карлов університет за спеціальністю «порівняльна слов'янська література». Одружилася з польським шляхтичем Александром Абданк-Абжолтовським. Авторка сімейної хроніки «Мала сага великої родини» (). Померла у 1995 році. Божена Кліх (нар. 1907, Полонне) — займалася сільським господарством та садівництвом, господарювала з чоловіком Вацлавом Радою у Словаччині, звідки у 1938 році їх вигнали угорські війська. Померла у 1984 році в Хотеборжі.

Див. також Волинські чехи Чеська дружина Вільшанка (Житомирський район)

Примітки

Посилання Профіль Вацлава Кліха на порталі volynaci.cz (чес.) Генеалогічний профіль Вацлава Кліха на порталі volynaci.cz (чес.)