Адольф Адольфович Денінг (, село Марієнталь (Тонкошуровка) Новоузенського повіту Самарської губернії, тепер смт Совєтське Совєтського району Саратовської області Російської Федерації — , табори Сєввостоклагу, тепер Магаданська область, Російська Федерація) — радянський діяч, комбайнер, директор Марієнтальської машинно-тракторної станції (МТС) АРСР Німців Поволжя. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1944 роки).
Життєпис Народився в селянській родині. Закінчив 3 класи початкової школи. З 1918 року був пастухом, наймитував, працював робітником олійниці.
У 1929—1931 роках — у Червоній армії, служив у стрілецькому полку в Саратові.
З 1932 року працював штурвальним та бригадиром у колгоспі Марієнтальського кантону АРСР Німців Поволжя. У 1935 році закінчив курси комбайнерів.
У 1935—1936 роках — комбайнер Марієнтальської машинно-тракторної станції (МТС) АРСР Німців Поволжя.
Учасник наради передових комбайнерів і комбайнерок СРСР із членами ЦК ВКП(б) та уряду, що відбулася 1 грудня 1935 року в Москві. Активно брав участь у стахановському русі. У 1936 році звернувся до Й. В. Сталіна із зверненням, у якому пообіцяв скосити на комбайні Саратовського комбайнового заводу зернові на площі 800 га (фактично скосив 1376 га).
У грудні 1936 — грудні 1937 року — директор Марієнтальської машинно-тракторної станції (МТС) АРСР Німців Поволжя.
12 грудня 1937 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР (до Ради Національностей) 1-го скликання від Зельманського виборчого округу АРСР Німців Поволжя (відкликаний 27 березня 1944 року як такий, що втратив зв'язок зі своїми виборцями).
З січня 1938 до вересня 1941 року — голова виконавчого комітету Марієнтальської районної ради депутатів трудящих АРСР Німців Поволжя.
Член ВКП(б) з 1939 року.
У вересні 1941 року на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року «Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя» усунений зі своєї посади й на загальних підставах депортований до Алтайського краю. Працював заступником директора Кулундинської МТС.
Із січня 1942 року — в трудовій армії: мобілізований на примусові роботи до Івдельлагу НКВС СРСР (Свердловська область), де працював на різних посадах у 4-му та 12-му трудових загонах. З березня 1944 року перебував у тривалому відрядженні для заготівлі сіна для підсобного господарства табору. Остання посада — завідувач Ляпуновського сінопункту села Ляпуново Краснополянського району Свердловської області.
18 квітня 1945 року заарештований. 15 грудня 1945 року засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до 10 років виправно-трудових таборів за ст. 58-2, 58-10, 58-11 Карного кодексу РРФСР «за участь в антирадянській повстанській організації та антирадянську агітацію». Покарання відбував у Сєввостоклазі (Північно-Східному таборі) ГУЛАГу НКВС СРСР у Магаданській області. Помер 13 листопада 1946 року.
Посмертно реабілітований Президією Свердловського обласного суду 20 червня 1956 року.
Нагороди орден Леніна (13.12.1935)
Примітки
Джерела Денинг Адольф Адольфович