Каваніші K-6 () — японський поштовий поплавковий гідролітак, створений компанією «Каваніші» в 1923 році. Літак мав гарні льотні характеристики і навіть виграв декілька авіаційних нагород, але серійно не будувався, оскільки компанія вже мала плани на вдосконалений K-7.
Історія Після невдачі з K-5 Ейджі Секіґучі почав працювати над більш реалістичним проєктом поштового гідроплана, сконцентрувавшись на стабільності і легкості керування майбутнього літака. В цьому також допомагали нові результати досліджень Інституту Аеродинаміки (AVA) в Геттінгені. Основною відмінністю нового дизайну стали крила однакового розмаху з чотирма прямими стійками. Крила використовували аеродинамічний профіль RAF 15, а хвіст не мав кіля, руль напрямку кріпився до фюзеляжу. Пілот і два пасажири розміщувались в відкритій кабіні, але планувалось що кабіну пасажирів закриють. Єдиний екземпляр нового дизайну з позначенням K-6 був завершений в листопаді 1923 року.
Початково планувалось що K-6 стане літаком авіакомпанії «Авіація Японії» (теж заснованої «Каваніші»), але незадовго після завершення готового літака японська газета Даймай Тонічі Шімбун () запропонувала провести пропагандистський політ навколо Японії. Для того що б успішно провести такий політ, літак довелось модифікувати — пасажирські місця прибрали, натомість встановили додаткові паливні баки, переміщено радіатор, додано виносні поплавки і малі кілі на нижній частині хвоста. Літак отримав власне ім'я «Харуказе» (, «Весняний вітер») від принца Такехіко Ямашіни. Політ почався 23 липня 1924 року і слідував маршруту Осака, Кагосіма, Хаката, Канадзава, Акіта, Мінато, Касуміґаура, Йоккаїті і завершився в Осаці 31 липня. Загалом K-6 пролетів 4400 км з реальним льотним часом 33 години 48 хвилин з середньою швидкістю польоту 137 км/год.
Пізніше, 2 грудня, K-6 взяв участь в змаганнях польоту навколо Затоки Ісе, де він подолав три круги навколо затоки (850 км) за 6 годин 30 хвилин, за що і виграв приз найкращого гідроплана змагань. Не зважаючи на відмінні характеристики модифікованого літака «Каваніші» не почали серійне виробництво, готуючись до випуску наступного гідроплана K-7. Єдиному екземпляру K-6 повернули пасажирську кабіну, вже закриту, і він як і планувалось став рейсовим літаком «Авіації Японії».
Тактико-технічні характеристики В дужках вказані характеристики модифікованого літака. Дані з Japanese Aircraft 1910—1941
Технічні характеристики Екіпаж: 1 особа Пасажиромісткість: 2 пасажири Довжина: 9,895 м (10,375 м) Висота: 3,96 м (3,79 м) Розмах крил: 13,60 м Площа крил: 43,6 м² Маса пустого: 1150 кг Маса спорядженого: 1890 кг Навантаження на крило: 43,3 кг/м² Двигун: 6-циліндровий рядний двигун Maybach Mb IV водяного охолодження Потужність: 260—305 к. с. Гвинт: дволопатевий дерев'яний гвинт Питома потужність: 7,27 кг/к.с.
Льотні характеристики Максимальна швидкість на рівні моря: 167 км/год (156 км/год) Посадкова швидкість: 95 км/год (90 км/год) Максимальна висота: 7000 м (6500 м) Час набору висоти 3000 м: 17 хв Час польоту: 4 год
Джерела
Посилання
Примітки