Каваніші K-7 () — японський поштовий поплавковий одномоторний гідролітак, створений компанією «Каваніші» в 1924 році. Перший літак компанії який виготовлявся серійно. Використовувався як пасажирський і транспортний літак авіакомпанією «Авіація Японії».

Історія Через місяць після завершення виробництва K-6, в грудні 1923 року, Ейджі Секіґучі почав роботу над новим дизайном гідролітаком акцентуючи увагу на практичність і гарне керування. Новий літак був напівконсольним півторапланом з товстим аеропрофілем Gottingen 420, що разом з двигуном Maybach Mb IV надавало K-7 помітно німецький вигляд. Чотиримісна відкрита кабіна пасажирів знаходилась в центрі літака. Перший екземпляр завершили в листопаді 1924 року і тестові польоти показали задовільні характеристики і відмінне керування і стабільність. Загалом було побудовано 10 літаків з двигуном Maybach (один в 1924, три в 1925, чотири в 1926 і два в 1927), що зробило його першим серійним літаком компанії, а також основним пасажирським гідропланом компанії «Авіація Японії» на початку її існування.

Вже в січні 1925 року K-7 почали регулярні перевезення між Осакою і Фукуокою здебільшого перевозячи пошту і рідше пасажирів. В складі авіакомпанії K-7 прослужили до 1929 року, коли «Авіація Японії» була реорганізована в державну компанію.

Протягом своєї служби K-7 також брали участь в різноманітних авіаційних змаганнях і шоу. Вже в листопаді 1925 року один K-7 виграв нагороду за перегони навколо Озера Біва. В травні 1926 року K-7 зміг успішно доставити пошту між Фукуокою і Шанхаєм подолавши відстань більше 960 км. В жовтні 1926 року три літаки вирушили в довгий переліт Осака-Фукуока-Мокпхо-Шанхай, перший літак був змушений зупинитись в Мокпхо для ремонту, але два інші досягли Шанхаю за 3 год. 40 хв. На зворотному шляху ще один літак був змушений здійснити аварійну посадку біля островів Ґото, але останній успішно повернувся до Осаки. Незважаючи на ці невдачі політ все ще був помітним досягненням на той час.

K-7B В листопаді 1925 року також був завершений екземпляр літака з V12-циліндровим двигуном Lorraine який отримав позначення K-7B (варіант з двигуном Maybach ретроспективно назвали K-7A). Початково літак оснащувався фіксованим шасі, для демонстрацій можливостей літака як поштового. В цій конфігурації розпірка між передніми колесами шасі теж мала профіль крила і додавала до підйомної сили при польоті. На верхньому крилі додались висувні елерони, а нижнє отримало повноцінні закрилки для полегшення посадки. Також шасі значно зменшило масу літака, що дозволило сухопутній конфігурації перевозити на 300 кг більше вантажу ніж гідроплану.

В вересні 1926 року K-7B успішно провів поштове перевезення між Осакою і Далянь разом з K-10.

Модифікації K-7A — шестимісний пасажирський/транспортний літак з 6-ти циліндровим двигуном повітряного охолодження Maybach MIVa. Побудовано 10 літаків. K-7B — поштовий літак з значно потужнішим V12 двигуном Lorraine. Літак міг оснащуватись фіксованим шасі чи поплавками. Побудовано 1 літак.

Тактико-технічні характеристики Дані з Japanese Aircraft 1910—1941 K-7A K-7B(гідроплан) K-7B(з шасі) Екіпаж 2 особи Довжина 11 м 9,45 м Висота 4,08 м 3,8 м Розмах крил 12 м Площа крил 34 м²Маса пустого 1250 кг 1282 кг 1150 кг спорядженого 2000 кг 2082 кг 2330 кг Навантаження на крило 58,8 кг/м² 61,2 кг/м² 68,5 кг/м² Двигун Maybach Mb IV Lorraine 12D Потужність операційна 260-305 к. с. 400-440 к.с. питома 7,69 кг/к. с. 5,2 кг/к.с. 5,75 кг/к. с. Швидкість максимальна на рівні моря 196 км/год 212 км/год 220 км/год крейсерська - 170 км/год посадкова 100 км/год 80 км/год Практична стеля 6000 м 7000 м Час польоту 6 год 10 год

Джерела

Примітки