Radia WindRunner — проєкт американського надважкого вантажного літака, що розробляється компанією Radia. У разі успішної побудови він стане найдовшим літаком в історії авіації та матиме найбільший за об'ємом вантажний відсік. Початково літак проєктувався для транспортування гігантських лопатей наземних вітрових турбін, однак згодом концепція розширилася для виконання військових, аерокосмічних та гуманітарних логістичних завдань.
Історія розробки Компанію Radia заснував у 2016 році серійний підприємець та аерокосмічний інженер Марк Лундстрем. Головною метою стартапу, який отримав назву програми «GigaWind», стало розв'язання проблеми транспортування лопатей вітрогенераторів довжиною понад 100 метрів. Через свої габарити такі конструкції неможливо перевозити звичайними автомобільними дорогами чи залізницею, що обмежує будівництво потужних вітроелектростанцій на суходолі. На розробку проєкту компанія залучила понад 150 мільйонів доларів інвестицій.
Для пришвидшення сертифікації та зниження технічних ризиків розробники відмовилися від створення концептуально нових технологій, зробивши ставку на використання вже існуючих, сертифікованих авіаційних матеріалів, компонентів та методів виробництва.
До створення літака залучено понад 20 великих міжнародних постачальників. Зокрема, французька компанія Latecoere відповідає за розробку системи електричного з'єднання проводів (EWIS), яка розподілятиме енергію по всьому 109-метровому літаку. Британська Stirling Dynamics займається інтеграцією систем керування польотом, моделюванням та валідацією характеристик керованості. Виробництво фюзеляжу доручено італійському підприємству Leonardo, тоді як іспанська Aernnova створює крила та пілони двигунів. Крім того, італійська Magnaghi Aerospace постачатиме шасі, а американська компанія AFuzion надає консалтингові послуги з питань безпеки та сертифікації.
Перший політ WindRunner заплановано на кінець десятиліття, орієнтовно на 2027—2030 роки.
Конструкція WindRunner проєктується за нормальною аеродинамічною схемою з прямим крилом (розмах 80 м), що має загнуті вниз закінцівки. Кабіна пілотів розташована у верхній частині фюзеляжу над вантажним відсіком. Завантаження здійснюється через підйомний носовий обтікач.
Головною особливістю літака є не його вантажопідйомність (яка поступається Ан-225 «Мрія» або C-5 Galaxy), а безпрецедентний внутрішній об'єм.
Технічні характеристики Довжина: 108—109 м (найдовший літак у світі). Розмах крил: 80 м. Висота: 24 м. Габарити вантажного відсіку: довжина — до 105 м, ширина — 10 м, висота — 9 м. Корисний об'єм: ~6800 м³ (у 12 разів більше, ніж у Boeing 747-400F, і майже в 7 разів більше, ніж у Ан-124). Максимальне корисне навантаження: 72,6 тонни (160 000 фунтів). Крейсерська швидкість: 0,6 Маха (~715 км/год). Дальність польоту (з макс. навантаженням): 2000 км. Практична стеля: 12 525 м (41 000 футів). Довжина розбігу/пробігу: 1800 м.
Літак створюється з можливістю посадки на короткі, ґрунтові або напівпідготовлені злітно-посадкові смуги, що дозволить доставляти вантажі безпосередньо до місць будівництва або військових баз без перевантаження на наземний транспорт.
Сфери застосування Основне призначення WindRunner — транспортування лопатей сучасних вітрогенераторів (довжиною до 105 метрів) від заводів-виробників безпосередньо до місць розгортання вітропарків. Для забезпечення глобального транспортно-логістичного ланцюжка Radia уклала стратегічне партнерство з міжнародною логістичною компанією Blue Water Shipping.
Компанія активно пропонує літак Міністерству оборони США та країнам НАТО як засіб стратегічної мобільності. У травні 2025 року Radia підписала угоду з Міноборони США (USTRANSCOM) для вивчення можливостей використання літака у військовій логістиці.
Завдяки величезному об'єму відсіку літак здатний перевозити авіаційну та бронетехніку у зібраному стані, що значно скорочує час на розгортання підрозділів. Заявлено, що WindRunner може одночасно взяти на борт: 6 важких гелікоптерів CH-47 Chinook (без розбирання); 12 ударних гелікоптерів AH-64 Apache; 4 винищувачі F-16 або F-35C; Декілька фюзеляжів транспортних літаків C-130J Super Hercules.
Військові експерти зазначають, що попри унікальну місткість, великий літак буде вразливою ціллю в умовах сучасних бойових дій і потребуватиме потужного прикриття системами ППО, РЕБ та винищувачами ескорту.
Порівняння з іншими літаками WindRunner перевершує за довжиною (109 м) знищений український літак Ан-225 «Мрія» (84 м) та американський C-5M Super Galaxy (78 м). Проте за максимальною вантажопідйомністю (72,6 т) він поступається як «Мрії» (250 т), так і Ан-124 «Руслан» (120 т), оскільки конструкція оптимізована саме під транспортування надгабаритних, але відносно легких вантажів.
Розмах крил WindRunner (80 м) менший, ніж у літаків Stratolaunch Roc (117 м), Hughes H-4 Hercules (98 м) та Ан-225 (88 м).
Примітки